Підходи і проблеми економічного районування
Під економічним райо¬ном слід розуміти певну територію, на якій господарське
життя загалом чи певна група господарських явищ зв'язана певною за¬кономірністю:
коли встановлюють закономірність для цілого гос¬подарського життя даної
території, то обґрунтовується якийсь інтегральний район, а коли встановлюється
такий зв'язок для певної групи явищ, то мова повинна йти про якийсь спеціальний
район.
З іншого боку учені дискутують з приводу природно-історич¬ного і економічного
районування. Прикладом природно-історич¬ного районування може бути виділення меж
території за ознака¬ми кліматичних умов, якісних характеристик ґрунтів тощо.
Еко¬номічне районування пропонується здійснювати лише на основі господарських
зв'язків. Також є думки щодо змішаного, тобто природно-економічного районування.
Своєю чергою є спроби обґрунтувати відмінності в самому економічному
районуванні, тобто виділяти генетичні і статичні райони
Економічне районування — обґрунтований науковий поділ країни на економічні
райони, що сформувалися історично або формуються у процесі розвитку продуктивних
сил на основі поділу праці.
Територіальне таксонування. Для такої систематизації вико¬ристовують поняття
"таксон", тобто якусь територіальну оди¬ницю з тими ознаками, які вивчає
дослідник.
Своєю чергою таксонування — це методичний прийом, який дає змогу виділити
елементи простору з чіткими класифікаційними і типологічними рисами. Виділяють
таксони природно-територіальні, економічно-територіальні, адміністративно-
територіальні.
Природно-територіальні таксони.Найпоширенішими таксонами є >ареал, >зона,
>басейн
Територіально-економічне таксонування. В основі територі¬ально-економічного
таксонування є територіальна структура концентрації і розміщення праці й
капіталу.
Внаслідок поглиблення поділу праці та концентрації капіталу сформувалися певні
види поселень із власними виробничими функ¬ціями, які є елементами
територіальної організації виробництва: село, селище — населений пункт
чисельністю до 1000 осіб,
мікрополіс (мале місто) — населений пункт чисельністю до 50 тис. осіб,
-> мезополіс (середнє місто) — населений пункт чисельністю до 500 тис. чол.,
макрополіс (велике місто) — населений пункт чисельністю 0,6—5 млн. осіб,
-> мегаполіс (дуже велике місто) — населений пункт чисельні¬стю 6 — 15 млн.
осіб.,
Територіально-адміністративне таксонування.
Природні і економічні територіальні таксони є складовими еле¬ментами складнішої
таксономічної одиниці під назвою територі¬ально-адміністративний район (регіон).
* Територіально-адміністративний район (регіон) — ча¬стина територіального
простору, яка має населений пункт з наданими йому адміністративними функціями,
наповне¬на природними і господарськими елементами, що значно відрізняють її від
інших територіальних систем і яка ха¬рактеризується єдністю, взаємозумовленістю
складових елементів і цілісністю.