Розмежування економічних районів
Економічна регіоналізація має важливе теоретичне і практич¬не значення. її
обґрунтовують і реалізують на практиці в усіх країнах світу, оскільки це дає
можливість поліпшувати управ¬ління локальними і регіональними економічними
системами та соціальними процесами.
Сучасна економічна наука поряд із поняттям "економіч¬на реґіоналізація"
обґрунтовує також поняття "соціально-еконо¬мічна регіоналізація" та "соціальна
регіоналізація". Особливо ця тенденція помітна в ринкових економіках і нині в
перехідних до ринку економіках.
Соціально-економічна реґіоналізація передбачає виділення інтег¬ративних
суспільно-територіальних систем, а соціальна реґіона¬лізація — виділення
територіальних соціальних утворень.
Ринкові аспекти територіально-адміністративного району. Тео¬рія ринкової
економіки обґрунтовує необхідність реального суб'єкта ринку, — суб'єкта
виробництва і суб'єкта споживан¬ня, — якими є фізичні особи, підприємства й
окремі адміністра¬тивно-територіальні одиниці: село, місто, район, область,
тобто регіон. За територіальною організацією такі регіони сформовані як
адміністративні одиниці і як економічні системи.
Тому в основі аргумента¬ції соціально-економічної реґіоналізації варто
використати прин¬ципи:
по-перше, економічної самодостатності локальних вироб¬ничих і обслуговуючих
систем даної частини території;
по-друге, тісноту виробничих, технологічних, комерційних зв'язків об'єктів
виробництва та обслуговування даної частини території;
-> по-третє, межі економічного району визначати рівнем тісно¬ти економічних і
соціальних зв'язків виробничих і обслуговую¬чих підприємств.