Трансфармація економіки в умовах ринку
Економічна трансформація - це безперервний процес видозмін, серед яких
розрізняють разові, дискретні та систематичні. Трансформація у вузькому сенсі
(разові та дискретні зміни) - перехідний період (перехідна економіка,
трансформаційна економіка «у вузькому розумінні») - обмежений в часі процес,
який визначається поворотними подіями в суспільстві, полягає в переході від
одного рівноважного стану до іншого. Тоді як трансформація в широкому сенсі
(систематичні зміни) - це не обмежений в часі постійний процес перетворень
системи, її елементів, зв'язків і відносин між ними[2].
Головною метою ринкової трансформації економіки України є:
– Створення надійного фундаменту зростання добробуту населення;
– Стимулювання швидкого економічного зростання;
– Підвищення продуктивності праці;
– Досягнення світового рівня ефективності використання матеріальних
ресурсів через запровадження новітніх технологій;
– Вироблення достатніх обсягів продукції, яка користується попитом;
– Забезпечення високої якості товарів та послуг;
– Створення умов для зростання реальних доходів населення.
Аналізуючи стан й перспективи розвитку економічної системи України, слід
відзначити, що за роки незалежності не вдалося створити економічну систему,
здатну забезпечити прогресивний розвиток країни; процес суверенізації було
обмежено здобуттям зовнішніх політичних атрибутів (40% покриття дефіциту
державного бюджету припадає на зовнішні джерела); серйозну загрозу для безпеки
держави становлять «тінізація» та криміналізація економіки (тіньовий сектор
становить до 50% економіки).
На думку деяких дослідників, найістотнішою перешкодою на шляху перехідного
періоду є відсутність справжньої системи чітко визначених прав на власність, яка
є одним із фундаментальних компонентів організаційної інфраструктури ринкової
економіки і водночас життєво необхідною умовою виникнення і розвитку нового
стабілізуючого сектора класу малого та середнього підприємництва. Для швидкої й
ефективної передачі державного майна у приватні руки розроблено нові методи та
схеми приватизації. Одним із таких методів у країнах Центральної та Східної
Європи, що передбачав передачу державного майна приватному сектору, став метод
малої приватизації. [3].