Теоретичні засади регіонального управління та регулювання
Найважливішою функцією і засобом реалізації державної регіональної політики є
управління, тобто свідомий вплив на суспільне виробництво з метою підвищення
його ефективності і задоволення матеріальних і духовних потреб населення.
Управління суспільним виробництвом може відбуватися як на рівні галузі, так і на
рівні території, тому виділяють два його види: галузеве і територіальне.
Галузеве – це управління, яке спрямовується на вирішення основного завдання
галузі, тобто задоволення потреб економіки окремими видами продукції, робіт,
послуг.
Територіальне – спрямовується на створення необхідних умов для розвитку окремих
територіальних складових національної економіки, максимальне задоволення потреб
населення регіону окремими видами продукції, робіт, послуг з ефективним
використанням власних ресурсів і регіонального економічного потенціалу.
В умовах ринкової економіки регіональне управління є основним, внаслідок процесу
роздержавлення, тобто передачі більшості функцій управління з державного
нарегіональний рівень.
Воснові побудови нової системи управління регіоном лежать наступні методологічні
принципи:
1. Економіка держави та економіка регіонів має розглядатися як частина
геоекономічного і геополітичного простору, які задають їм загальний напрямок і
принципи розвитку, але і потребує максимального обліку національних інтересів та
історичних особливостей розвитку;
2. Вибір ефективної моделі управління регіоном залежить від теоретичного і
практичного визнання переваг існуючих моделей і тих організаційно-правових форм,
які існують для комерційної діяльності підприємств регіону і його некомерційних
організацій;
3. Визнання за управлінням як специфічним видом господарської діяльності функцій
оновлення і відтворення в усіх фазах суспільного відтворення.5
Цілі регіонального управління класифікуються:
а) за змістом – економічні, політичні, екологічні, науково-технічні;
б) за часом – довгострокові (10 – 15 років), середньострокові (3 – 5 років),
короткострокові (на рік);
в) за рівнем, на якому вони визначаються і досягаються: загальнодержавні та
адміністративно-регіональні одиниці.
Економічні цілі передбачають збалансований пропорційний розвиток регіонів,
нарощування та ефективне використання його ресурсного потенціалу.
У політичних цілях відповідно до визначених Верховною Радою засад внутрішньої і
зовнішньої політики відображаються завдання політичного розвитку суспільства,
особливості їх вирішення в умовах конкретного регіону.