Економічне відтворення і циклічність
Економічне відтворення – процес безперервного повторення виробництва.
В ході відтворення замість використаних виробляються нові засоби виробництва і пред-мети споживання, відновлюється робоча сила, між учасниками виробничого процес знову встановлюються виробничі відносини.
Просте відтворення – повторення нових актів виробництва в незмінних масштабах. При цьому типі відтворення економіка з року в рік виробляє одну і ту ж кількість засобів ви-робництва (тільки для заміни використаних), предметів споживання для населення, залу-чає одну і ту ж кількість робочої сили незмінного рівня кваліфікації. Відповідно, в цьому випадку не спостерігається і еволюції виробничих відносин.
Розширене відтворення – процес повторення актів виробництва в наростаючих масштабах. Це означає, що зростає виробництво товарів і послуг, залучається все більше робочої сили, удосконалюється система економічних відносин.
Розрізняють два типи розширеного відтворення – екстенсивний і інтенсивний.
Екстенсивному типу розширеного відтворення властиве нарощування обсягів виробниц-тва за рахунок залучення додаткової кількості факторів виробництва на старій технічній та технологічній основі. При цьому і робоча сила залишається на старому рівні освіти та кваліфікації. Це затратний, низький за ефективністю шлях розвитку.
Інтенсивному типу розширеного відтворення властиве нарощування обсягів виробниц-тва за рахунок впровадження нових, більш продуктивних засобів виробництва, заощад -ливих технологій, робочої сили високої кваліфікації, прогресивних форм економічних відносин.
4. Причини і сутність циклічного розвитку виробничої активності.
Зростання економіки відбувається не у вигляді регулярного, стабільного нарощування масштабів виробництва, а шляхом циклічних коливань – через підйоми і спади - повторюваність яких має певну закономірність і назива-ється економічним циклом.
Економічний цикл – це інтервал в процесі розвитку економіки на протязі якого вона проходить еволюцію від одного підйому до наступного і включає чотири фази:
1.Фаза спаду – зменшення обсягу виробництва, зростання безробіття, падіння цін, розо-рення підприємств тощо.
2. Фаза депресії – подальший спад припиняється, але всі інші показники – прибутковість, ціни, заробітна плата, ринковий попит тощо - на низькому рівні.
3.Фаза пожвавлення – для покращення свого становища підприємства пробують обно-вити продукцію, застосовують нову техніку, технології, залучають більш кваліфіковану робочу силу. Це породжує попит на продукцію галузей, які виробляють нове устаткуван-ня, матеріали і тому подібне, що викликає пожвавлення виробництва в цих галузях.
4.Фаза зростання – характеризується нарощуванням виробництва в галузях, пов’язаних з тими, в яких почалося пожвавлення – сировинних, легкій, харчовій та інших.
Причини циклічності розвитку. Види циклів
В реальній економіці циклічність виробництва має дуже складний характер оскільки на неї впливають багато чинників серед яких виділяють:
І. Неекономічні фактори
- політична ситуація (стабільність-нестабільність)
- стан психології населення країни
- кліматичні коливання (кількість опадів, урожайність, температурний режим)
ІІ. Економічні фактори
1. Протиріччя між виробництвом і споживанням.
2. Протиріччя між високим рівнем організації виробництва на кожному окремо взятому підприємстві і відсутністю централізованого регулювання всієї національної економіки.
3. Високий рівень кредитування процесу споживання.
4. Необхідність періодичної заміни основного капіталу.
Види економічних циклів. Їх можна об’єднати в дві групи:
І група. Об’єднує цикли по сфері охоплення економіки :
1. Криза перевиробництва – охоплює все національне господарство.
2. Часткові кризи – охоплює певну сферу економіки.
3. Галузеві кризи. Криза окремої галузі.
4. Структурні кризи – кризи пов’язані з порушенням зв’язків взаємозалежних галузей.
ІІ група. Об’єднує цикли по їх протяжності.
1. Короткі цикли мають протяжність 3-5 років. Їх наявність пов’язана з використанням та оновленням запасів матеріальних цінностей.
2. Протяжність 8 -12 років. Наявність його обґрунтовується оновленням основного капіталу.
3. Будівельні цикли. Протяжність 18-25 років і пов’язують його з процесами в житловому будівництві.
4. Довготермінові (вікові) цикли. Протяжність 45- 56 років.