Структура курсу
Саме поняття „економіка” – виникло в Давній Греції. Перекладається як „управління господарством”.
Внаслідок складності і неоднорідності матеріалу, який вивчає Економічна теорія включає кілька складових частин, що мають відносну самостійність, а саме:
- політичну економію
- мікроекономіку (мікроекономічний аналіз)
- макроекономіку (макроекономічний аналіз)
Політична економія. Поняття „політична економія” виникло в 1615 р., у Франції. Його автором був Антуан де Монкретьєн. Вона вивчає основні, базові явища і закономірності, які мають місце в господарській діяльності: гроші, товар, прибуток, капітал, рента, заробітна плата тощо. Це поняття найглибшого (першого рівня) абстрагування. Політична економія
розкриває умови виникнення і сутність цих явищ.
Мікроекономіка – розділ загальної економічної системи, який вивчає діяльність окремих економічних суб’єктів, що відіграють суттєву роль в функціонуванні економіки. До таких суб’єктів відносять домогосподарства, окремих індивідуумів, фірми, окремі галузі, урядові підприємства і заклади. Вивчаються також окремі ринки, товари і послуги, ціни на них і т.п.
Мікроекономіка характеризує поведінку, дії цих суб’єктів економічної діяль-ності. Як наука зародилася в останній чверті ХІХ століття.
Макроекономіка – розділ економічної теорії, який вивчає економіку (національне господарство) як єдине ціле. Макроекономіка досліджує походження і обсяги доходів населення, продуктивність суспільної праці, валовий національний продукт і фактори, що на нього впливають, безробіття і причини його виникнення, інфляцію та методи впливу на неї. Тобто макроекономіка вивчає крупномасштабні економічні процеси і шукає шляхи вирішення загальноекономічних проблем.