Показники еф екон та рівень життя
1. Показники ефективності економічної діяльності.
Під ефективністю економічної діяльності розуміють результативність виробничого процесу, яка вимірюється співвідношенням отриманого результату і витрат живої та уречевленої праці, що забезпечили цей результат.
Результат діяльності
Ефективність = ----------------------------------
Затрати на виробництво
Найголовніший фактор – вмотивованість, зацікавленість людей в ефективному ведені виробництва та економічна відповідальність за низькі показники в цій сфері.
Показники ефективності:
Норма рентабельності (Нр) – обчислюється двома методами:
Прибуток
1. Нр = -------------- х 100%
Собівартість
Прибуток
2. Нр = -------------- х 100%
Капітал
Матеріаломісткість продукції – питома вага вартості матеріальних витрат в загальній вартості продукції. Найточніший показник матеріаломісткості – вартість матеріальних витрат (сировини, матеріалів, палива) на одну грошову одиницю національного доходу або ВВП.
Наукомісткість – витрати на розвиток науки в розрахунку на одиницю вартості продукції.
2. Рівень життя та показники, що його відображають.
Рівень життя – стан розвитку та повнота задоволення матеріальних, соціальних, духовних, культурних, екологічних потреб населення, який знаходить відображення в рівні задоволення цих потреб індивідами, домогосподарствами, окремими соціальними групами.
Залежить від факторів:
- розміри реальних доходів (особи чи сім’ї);
- обсяг, структура і калорійність харчування;
- рівень забруднення навколишнього середовища;
- стан здоров’я;
- умови праці;
- забезпеченість житлом;
- забезпеченість послугами соціальної і транспортної інфраструктури;
- освіта і культура;
- гарантія прав особистості та її безпеки;
Фактори, які впливають на рівень доходів населення :
1. Валовий випуск
2. Обсяги проміжного випуску
3.Система оподаткування доходів
4. Спрямованість економічної системи на НТП ( економія ресурсів, проведення науково-дослідних робіт, підвищення кваліфікації та рівня освіти робочої сили тощо).
Показники рівня життя.
Найбільш розповсюджуваним показником масштабу виробництва і рівня життя вважається ВВП на душу населення за рік.
Цей показник недосконалий і має ряд недоліків:
- показники ВВП і похідні від нього не враховують стан природного середовища. Як правило чим більший ВВП тим більше викидів в навколишнє середовище, які руйнують здоров’я населення.
- показник ВВП не враховує такого важливого чинника як вільний час.
- ВВП враховує виробництво так званих антиблаг (тютюн, алкоголь).
- ВВП не враховує якості товарів та послуг і багато іншого.
Тому крім показника ВВП на душу населення використовують наступні показники:
І.Чистий Економічний Добробут (ЧЕД) = ВВП + продуктивність домогосподарств + втрати від забруднення середовища в грошовому виразі + втрати від виробництва антиблаг + втрати від монополізації виробництва + інші втрати + обсяги виробництва в тіньовому секторі.
ІІ. Індекс Людського Розвитку (ІЛР) = тривалість життя громадян країни + рівень освіти та ступіть охоплення навчання + ВВП на душу населення. ІЛР вимірюється в відносних величинах в межах від 0 до 1. Якщо ІЛР менше за 0,5, то рівень життя – низький. Від 0,5 до 0,8 – середній.
ІІІ. Індекс Економічної Свободи (ІЕС) – агрегований показник, який включає 10 факторів, що мають складну структуру і вимірюють рівень втручання уряду в економіку. Чим сильніше втручання уряду в економіку, тим нижчий показник ІЕС.
Фактори, які визначають ІЕС:
- торгівельна політика уряду (середній рівень тарифів, наявність нетарифних бар’єрів, корупція митних службовців);
- політика оподаткування;
- втручання уряду в економіку;
- грошова політика;
- потоки капіталів та іноземних інвестицій;
- рівень розвитку банківської справи;
- контроль за цінами та рівнем зарплати;
- рівень гарантій права власності;
- державне регулювання економіки”
- рівень розвитку „тіньового” ринку;
Чим менший ІЕС, тим, вважається, більша економічна свобода.
В залежності від рівня економічної свободи виділяють чотири типи країн:
Бідність – це крайня недостатність наявних у людини (сім’ї, окремих верств населення) засобів, необхідних для задоволення мінімальних матеріальних і духовних потреб.
Межа бідності – розмір доходу, що забезпечує прожитковий мінімум потреб.
В макроекономічному плані кількісним показником рівня бідності є виражена у % частина населення, сімейний доход якої є менший за певний абсолютний показник. Межа бідності – розмір доходу, що забезпечує прожитковий мінімум.
3. Диференціація доходів населення і її раціональні межі.
Диференціація доходів населення – різниця в грошових доходах різних верств населення, зумовлена неоднаковим відношенням до засобів виробництва, створеного продукту, характером економічної та політичної влади.
Помірна диференціація – стимул для активізації економічних зусиль. Надмірна – підштовхує до соціальних заворушень.