Форми мінової вартості, функції грошей
Еволюція форм мінової вартості і виникнення грошей.
Економічна теорія розглядає кілька етапів розвитку мінової вартості.
1. Проста або випадкова.
10 кг. яблук = 20 кг. картоплі
Існує дві характерні особливості цієї формули:
1. Вартість одного товару (10 кг. яблук) виражається не прямо – в годинах робочого часу – а опосередковано, в певній кількості іншого товару (20 кг. картоплі), який виступає еквівалентом його вартості.
2. Сама пропорція обміну встановлюється в ході обміну товарів на ринку. Не існує якоїсь формули чи іншого способу розрахунку, яким можна було б під-рахувати цю пропорцію. Люди здійснюють сотні і тисячі актів обміну перш
ніж встановиться загальноприйнята пропорція обміну. Але вона не є непо-рушною. На неї впливає незлічена кількість факторів – урожайність, якість, наявність товарів-замінників... Впливають не тільки фактори які вже реально існують, а навіть передбачувані.
2.Розгорнута форма мінової вартості.
10 кг. яблук = 20 кг. картоплі = 3 кг. цукру = 1м. тканини = ...
В цій формулі 10 кг. яблук мають кілька еквівалентів, тобто можуть вира-жати свою вартість в різних кількостях різних товарів. Це ускладнює процес обміну. Крім того з появою на ринку нового товару виникає проблема визна-чення пропорції обміну. Тому з подальшим розвитком обміну переходять до біль досконалої загальної форми мінової вартості.
3. Загальна форма мінової вартості.
10 кг. яблук =
20 кг. яблук = 3 кг. цукру
1 м. тканини =
....................... =
Економічний смисл цієї формули полягає в тому, що з усієї маси товарів стихійним способом виділяється один, який починає відігравати роль екві-валента для всіх товарів, наявних на ринку. Отже виникає загальний екві-валент. Товаром, який відігравав роль загального еквівалента ставали, про-дукти, які
- були потрібні всім споживачам
- відносно довго зберігали споживчу вартість
- були відносно дорогими
- були зручні в користуванні.
4. Грошова форма мінової вартості
10 кг. яблук =
20 кг. яблук = 3 грама золота
1 м. тканини =
3 кг. цукру =
Отже, золото, яке використовують в якості загального еквіваленту це і є гроші.
Чому саме золото стало втіленням грошової форми мінової вартості? Цьому кілька причин.
1. Гроші, як і будь-який інший товар має вартість і може бути (певна кіль-кість) мірою вартості інших товарів.
2. Особливості споживчої вартості золота перетворюють гроші в товар, який
- не псується
- має особливий, привабливий вигляд
- відносно рідкісний
- в малому обсязі містить значну вартість
- відносно легко піддається обробці
Функції грошей.
1.Гроші є мірою вартості інших товарів.
Ця функція полягає в тому, що вартість всіх товарів виражається в грошах – певній кількості грошового металу – золота. Вагова кількість металу, прий-нятого в тій чи іншій країні за грошову одиницю, становить масштаб цін.
Ціна – грошовий вираз вартості (вираз вартості в певній кількості грошових одиниць).
2. Гроші є засобом обігу товарів.
Гроші обслуговують обмін товарів. До їх появи товари мінялися прямо один
на інший. Цей процес в формалізованому вигляді зображають так:
Т - Т
З появою грошей процес обміну товарів ускладнюється і набуває такого вигляду:
Т - Г - Т
Раніше одностадійний процес розпадається на дві стадії. Спочатку товар обмінюють на гроші (продаж) Т – Г, а потім гроші міняють на товар Г-Т (купівля). Ці, на перший погляд, незначні зміни породжують багато проблем
серед яких – потенційна загроза економічної кризи.
3. Функція нагромадження.
Ця функція реалізується в тому випадку, коли гроші вилучаються з обігу і відкладаються в заощадження. Мета заощаджень може бути різною – для придбання дорогих споживчих товарів, з метою інвестування, як запас на „чорний день”. Сама можливість нагромадження, яку породжують гроші, відіграє дуже важливу роль в функціонуванні господарського механізму.
4. Гроші є засобом платежу.
Гроші виконують функцію засобу платежу в тому випадку, коли відбу-ваються розрахунки між боржниками і кредиторами. Економічний смисл цієї функції полягає в тому, що з появою грошей виникає можливість видавати товари в кредит з оплатою їх вартості в будь-який обумовлений термін.
5. Світові гроші.
З утворенням суверенних держав, кожна з яких має власну валюту виникає потреба в грошовому забезпечені товарообороту між ними. Таке забезпечен-ня може виконувати тільки золото. Це і є реалізація функції світових грошей.
В сучасному світі допускаються розрахунки між державами і паперовими грошовими знаками.
Економічна теорія розглядає кілька етапів розвитку мінової вартості.
1. Проста або випадкова.
10 кг. яблук = 20 кг. картоплі
Існує дві характерні особливості цієї формули:
1. Вартість одного товару (10 кг. яблук) виражається не прямо – в годинах робочого часу – а опосередковано, в певній кількості іншого товару (20 кг. картоплі), який виступає еквівалентом його вартості.
2. Сама пропорція обміну встановлюється в ході обміну товарів на ринку. Не існує якоїсь формули чи іншого способу розрахунку, яким можна було б під-рахувати цю пропорцію. Люди здійснюють сотні і тисячі актів обміну перш
ніж встановиться загальноприйнята пропорція обміну. Але вона не є непо-рушною. На неї впливає незлічена кількість факторів – урожайність, якість, наявність товарів-замінників... Впливають не тільки фактори які вже реально існують, а навіть передбачувані.
2.Розгорнута форма мінової вартості.
10 кг. яблук = 20 кг. картоплі = 3 кг. цукру = 1м. тканини = ...
В цій формулі 10 кг. яблук мають кілька еквівалентів, тобто можуть вира-жати свою вартість в різних кількостях різних товарів. Це ускладнює процес обміну. Крім того з появою на ринку нового товару виникає проблема визна-чення пропорції обміну. Тому з подальшим розвитком обміну переходять до біль досконалої загальної форми мінової вартості.
3. Загальна форма мінової вартості.
10 кг. яблук =
20 кг. яблук = 3 кг. цукру
1 м. тканини =
....................... =
Економічний смисл цієї формули полягає в тому, що з усієї маси товарів стихійним способом виділяється один, який починає відігравати роль екві-валента для всіх товарів, наявних на ринку. Отже виникає загальний екві-валент. Товаром, який відігравав роль загального еквівалента ставали, про-дукти, які
- були потрібні всім споживачам
- відносно довго зберігали споживчу вартість
- були відносно дорогими
- були зручні в користуванні.
4. Грошова форма мінової вартості
10 кг. яблук =
20 кг. яблук = 3 грама золота
1 м. тканини =
3 кг. цукру =
Отже, золото, яке використовують в якості загального еквіваленту це і є гроші.
Чому саме золото стало втіленням грошової форми мінової вартості? Цьому кілька причин.
1. Гроші, як і будь-який інший товар має вартість і може бути (певна кіль-кість) мірою вартості інших товарів.
2. Особливості споживчої вартості золота перетворюють гроші в товар, який
- не псується
- має особливий, привабливий вигляд
- відносно рідкісний
- в малому обсязі містить значну вартість
- відносно легко піддається обробці
Функції грошей.
1.Гроші є мірою вартості інших товарів.
Ця функція полягає в тому, що вартість всіх товарів виражається в грошах – певній кількості грошового металу – золота. Вагова кількість металу, прий-нятого в тій чи іншій країні за грошову одиницю, становить масштаб цін.
Ціна – грошовий вираз вартості (вираз вартості в певній кількості грошових одиниць).
2. Гроші є засобом обігу товарів.
Гроші обслуговують обмін товарів. До їх появи товари мінялися прямо один
на інший. Цей процес в формалізованому вигляді зображають так:
Т - Т
З появою грошей процес обміну товарів ускладнюється і набуває такого вигляду:
Т - Г - Т
Раніше одностадійний процес розпадається на дві стадії. Спочатку товар обмінюють на гроші (продаж) Т – Г, а потім гроші міняють на товар Г-Т (купівля). Ці, на перший погляд, незначні зміни породжують багато проблем
серед яких – потенційна загроза економічної кризи.
3. Функція нагромадження.
Ця функція реалізується в тому випадку, коли гроші вилучаються з обігу і відкладаються в заощадження. Мета заощаджень може бути різною – для придбання дорогих споживчих товарів, з метою інвестування, як запас на „чорний день”. Сама можливість нагромадження, яку породжують гроші, відіграє дуже важливу роль в функціонуванні господарського механізму.
4. Гроші є засобом платежу.
Гроші виконують функцію засобу платежу в тому випадку, коли відбу-ваються розрахунки між боржниками і кредиторами. Економічний смисл цієї функції полягає в тому, що з появою грошей виникає можливість видавати товари в кредит з оплатою їх вартості в будь-який обумовлений термін.
5. Світові гроші.
З утворенням суверенних держав, кожна з яких має власну валюту виникає потреба в грошовому забезпечені товарообороту між ними. Таке забезпечен-ня може виконувати тільки золото. Це і є реалізація функції світових грошей.
В сучасному світі допускаються розрахунки між державами і паперовими грошовими знаками.