Аналіз соціологічної інформації.
Аналіз отриманої під час соціологічного дослідження інформації є дуже відповідальним і важливим етапом. Аналізу передує опрацювання первинної інформації, що міститься у від¬повідях анкети, протоколах спостережень тощо. У процесі об¬робки первинна інформація готується для обчислення.
На етапі аналізу соціологічної інформації відбувається перевірка гіпотез, отримується нове знання.
Елементарними процедурами впорядкування даних є групування та класифікація.
Просте групування - це класифікація чи впорядкування даних за однією ознакою. Об'єднання фактів здійснюється згідно з гіпотезою за головною ознакою. Залежно від гіпотез можна згрупувати вибіркову сукупність за статтю, віком, професіями, освітою та ін.
Перехресне групування - це поєднання даних, упорядко¬ваних за двома ознаками. Мета такого групування:
• з'ясувати взаємозв'язок між даними;
• здійснити взаємний контроль показників (порівняти відповіді на основне та контрольне запитання);
• визначити вплив одного показника на інший.
Завданням перехресного групування є виявлення стійких
зв'язків між структурними характеристиками явища, що ви¬вчається. Це дає можливість простежити, як змінюються одні ознаки у зв'язку зі зміною інших, як змінюються досліджу¬вані властивості у групах, відокремлених за різними ознаками. Коли збільшення однієї ознаки веде до зростання іншої, то зв'язок між ознаками є позитивним. Зворотна залежність (збільшення однієї-зменшення іншої) свідчить про наявність негативного зв'язку.
Сталі сполучення властивостей виявляються через типо-логізацію, якщо така типізація здійснюється під час емпірич¬ного дослідження, її називають емпіричною.
Емпірична типологізація - це пошук сталих сполучень рис соціальних об'єктів або явищ, які розглядаються відповідно до гіпотез у декількох вимірах одночасно.
Іноді типологізація здійснюється на підставі наявних теоретичних уявлень.
Теоретична типологізація — це узагальнення ознак соціаль¬них явищ на основі теоретичної моделі та за обґрунтованими критеріями. Така типологізація є умовою прямої перевірки теорії через перевірку сконструйованих типів з емпіричними свідченнями відповідності чи відхилення від ідеальної моделі.
У теоретичній типології критерії ознак виявляють логіч¬ним аналізом.
Аналіз отриманих у соціологічному дослідженні даних відповідно до типології передбачає:
- визначення частоти розподілу за кожним типом;
- вивчення відхилень від теоретичних моделей за певними параметрами;
- вимір інтенсивності й імовірності цих відхилень.
Одним зі способів аналізу є вторинний аналіз. Він про¬водиться тоді, коли аналізують дані, отримані й оброблені іншими дослідниками.
При аналізі емпіричних даних послідовність дій соціолога така:
а) опис усієї сукупності даних у найпростішій формі, пере¬вірка якості отриманої інформації;
б) скорочення кількості ознак, необхідних для остаточного аналізу. Здійснюється первинне узагальнення даних, необ¬хідне для глибокого розуміння проблеми;
в) перехід до пояснення фактів через виявлення прямих і непрямих упливів на ознаки, соціальні типи, стійкі утворення;
г) спроби прогнозування розвитку процесів, подій, явищ, які вивчаються.