Релігійні організації
Релігійні організації створюються для впорядкування релігійної діяльності й релігійних відносин. Вони також складаються з культові й позакультові. Позакультові покликані управляти позакультовою діяльністю (церковні ради, ректорати духовних навчальних закладів, департаменти релігійної преси й ін.), культові - у культовій діяльності (причт, клір, диаконат, єпископат).
У міру розвитку суспільного ладу, поділу праці, сталі виникати певні релігійні стани (жерці), а разом з ними й релігійні організації. Релігія розділилася на віросповідання, послідовники певного віросповідання склали релігійну спільність, а існування й функціонування спільності забезпечувалося організацією.
Спільність із усіма своїми організаційними елементами являє собою релігійне об'єднання. У християнстві, наприклад, виділяється кілька видів релігійних об'єднань: церква, секта, деномінація, установлена секта, містерія й т.д. Але найбільше поширення й реальну силу одержала, звичайно, церква. Вона являє собою порівняно широке об'єднання, приналежність до якого визначається, як правило, не вільним вибором індивіда, а, скоріше, традицією.