Соціальна структура суспільства.
Соціальна структура - це сукупність взаємопов'язаних упорядкованих соціальних спільнот, груп, а також відносин між ними.
Соціальна структура формується за різними ознаками: класовими, національними, статевими, віковими, професій¬ними та ін.
Основні різновиди соціальної структури:
• соціально-класова структура - сукупність суспільних класів, їхні зв'язки та відносини (класи, соціальні верстви, соціальні групи);
• соціально-професійна структура (виробничі й інші колективи та організації);
• соціально-територіальна структура (міське та сільське населення, поселенські спільноти тощо);
• соціально-демографічна структура (сім'я, вікові та статеві спільноти);
• соціально-етнічна структура (етноси, нації, етнічні групи). Суспільство складається з різних соціальних спільнот, груп, які:
- посідають різні місця в системі соціальної нерівності, в диференціації населення суспільства за такими показни¬ками, як влада, власність, прибуток та ін.;
-пов'язані між собою політичними, культурними й еконо¬мічними відносинами, а також є суб'єктами функціонування соціальних інститутів.
Соціальні спільноти - це об'єднання людей, що виника¬ють і формуються на основі:
- культурно-історичної самобутності (народи, нації);
- родинних зв'язків і схожості стадій життя (сімейні, статево-вікові тощо).
Соціальні спільноти також розрізняються за професійно-кваліфікаційними та територіально-регіональними ознаками.
Історичними детермінантами формування соціальних спільнот були:
• умови соціальної реальності, що зумовили об'єднання людей;
• загальні інтереси значної частини індивідів;
• розвиток державності та форми організації людей у різно¬манітних соціальних інститутах;
• спільна територія, що зумовлює міжособистісні (прямі й опосередковані) контакти.
Соціальні спільноти як ціле характеризуються такими показниками:
• умови життєдіяльності, опосередковані політичними, економічними та соціальними особливостями;
• спільні інтереси індивідів, які взаємодіють між собою;
• ставлення до конкретних соціальних інститутів і цінностей;
• соціально-професійні характеристики індивідів, об'єдна¬них у спільноту;
• належність до територіальних утворень.
Одні спільноти складаються об'єктивно, незалежно від волі та бажання людей (класи, верстви, нації), інші ж створюються свідомо й цілеспрямовано (політичні організації, громадські організації, партії та ін.).
Між окремими компонентами соціально структурованого суспільства існують необхідні взаємозв'язки, тобто соціальні відносини.
Соціальні відносини органічно пов'язують соціальні спільноти в соціальну структуру як її механізм, а соціальна структура є формою, що організовує їх у певну цілісність.
Соціальні відносини інтегрують соціальні спільноти в цілісну соціальну систему, котра самоорганізується та має складний ієрархічний характер.
Процеси диференціації, що відбуваються в суспільстві, є результатом розподілу економічної, політичної та культурної структур, розподілу і спеціалізації праці, ставлення до влас¬ності тощо.
Кожну соціальну спільноту характеризують такі соціаль¬но-психологічні показники:
• рівень згуртованості соціальної спільноти;
• характер взаємодії між індивідами.