Соціальні зміни.
Соціальні зміни - це ті перетворення в організації суспільства, у зраз¬ках поведінки та мислення групи й індивідів, з яких воно складається, та які відбуваються з часом.
Соціальні зміни можуть відбуватися на макрорівні та на мікрорівні.
Зміни на макрорівні передбачають перетворення в су¬спільстві взагалі, його структурах та інституціях, на мікро¬рівні - зміна соціальних ролей і статусів індивіда та ін.
Соціальні зміни можуть бути пов'язані з такими факторами:
• природними - зменшення природних ресурсів, забруд¬нення довколишнього середовища, природні катаклізми;
• демографічними - міграція, перенаселення, зміна поколінь;
• соціально-політичними — реформи, революції;
• культурними;
• науково-технічними;
• соціально-психологічними.
Безумовним є те, що соціальні зміни відбуваються під упливом усіх цих факторів. Вони можуть зумовити роз¬виток суспільства та його структур, однак можуть і не справи¬ти на них відчутного впливу.
Соціальний розвиток - це лише такі зміни в суспільстві, котрі пов'язані з глибинними, структурними змінами та ведуть до появи нових суспільних відносин, інститутів, норм і цін¬ностей.
До моделей соціальних змін належать:
• прогресивно-поступовий тип змін - розвиток відбувається на основі поступових соціокультурних змін від простого до склад¬ного, неоднорідного;
• циклічний тип соціальних змін — хвильовий або спіраль¬ний тип еволюції. Він передбачає розвиток у напрямку усклад¬нення соціальної системи, з одного боку, та наявність хвиль, які відповідають різним рівням організації соціальної системи і змінюють одна одну - з другого;
• біфуркаційний тип соціальних змін - головною є не траєк¬торія змін, а проблеми вибору подальшого розвитку. Перехід від однієї фази розвитку до іншої відбувається через критичні точки, вектор цього переходу може змінюватись, оскільки існує багато можливостей, альтернатив розвитку.
Про розвиток суспільства свідчать такі параметри:
• поява нових елементів культури у формі нових ціннісних моделей і колективних уявлень, відповідно до яких відбувається легітимація норм та інституційних відносин;
• поява нових інститутів, зміни на статусно-рольовому рівні, поява нових статусно-рольових взаємодій;
• зміна функціональних залежностей між структурними елементами соціальної системи.
Отже, в суспільстві існують не лише механізми самовід¬творення, але й здатність до змін, розвитку. У стабільних су¬спільствах ці зміни можна спрогнозувати, оскільки новації зорієнтовані на нормативні вимоги.