Місце соціології в системі суспільних наук.
Найголовніші особливості соціології як науки
> Соціологія є генералізуюча наука, котра вивчає типові, родові, повторювані в часі та просторі процеси, на відміну від індивідуалізуючих наук, предметом яких є унікальні, неповторні в просторі та часі, явища. На цю відмінність соціології звернув увагу американський учений російського походження П. Сорокін. Візьмемо для прикладу два соціальні явища: Французьку буржуазну революцію та Другу світову війну. Якщо історія - індивідуалізуюча наука - при ви¬вченні цих явищ буде наголошувати на унікальному, неповторному, оригінальному, що зумовлюється специфіч¬ністю та індивідуальністю явищ (Друга світова, Французька буржуазна), то соціологія - генералізуюча наука - зосереджу¬ватиме увагу на соціально-типовому, повторюваному, по¬дібному в явищі, яке розглядається як приклад (револю¬ція, війна).
> Якщо конкретні науки вивчають одну спеціальну сферу суспільства (наприклад, економіка - економічну сферу, юрисп¬руденція - правову, політологія - політичну), то соціологія ви¬вчає цілісні суспільні структури, а також те спільне, що при¬таманне кожній сфері життя суспільства, але не є предметом спеціального вивчення. Водночас соціальне як таке, хоч і не втрачає власної специфіки, але пронизує всі суспільні процеси, сфери, структури, а тому є логічним широкий ужиток таких словосполучень: соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-правові, соціально-культурні явища, про¬цеси, феномени тощо.
> Соціологія вивчає соціальні зв'язки між різними сферами життя суспільства. Наприклад, економічні цикли - це пред¬метна сфера економіки, а правопорушення та злочини - це сфера вивчення права. Для соціології важливо встановити співвідношення, що фактично виходять за межі згадуваних дисциплін. Так, соціологію цікавить те, як саме змінюється динаміка правопорушень, злочинів відповідно до циклів економічного розвитку.
> Соціологія слугує методологією для інших гуманітар¬них дисциплін. У її межах розробляється й удосконалюється методологія та методика конкретних соціологічних до¬сліджень. Результати проведених досліджень набувають широ¬кого застосування в усіх суспільних дисциплінах.
> Подальший розвиток соціології та інших суспільних наук, починаючи із середини XX ст., зумовлює виникнення й розширення нових галузей знань: біосоціології, соціопсихології, соціоніки, соціолінгвістики, соціальної екології тощо.
Система суспільних наук є системою, передусім тому, що всі її структурні елементи, маючи конкретний предмет до¬слідження, пов'язані між собою.
Сукупність наук, які вивчають один і той же об'єкт, що по¬єднана між собою логічними зв'язками, спільними законами, категоріями та методами, називається міждисциплінарною матрицею.
До міждисциплінарної матриці соціологічного знання на¬лежать такі науки, як філософія, історія, економіка, психо¬логія, антропологія та ін.
Специфіка ж соціології полягає в тому, що саме соціо¬логічне знання внутрішньо глибоко диференційоване та стано¬вить функціонально пов'язану систему.
Сукупність галузевих напрямків соціології, її окремих сфер і підсистем називається внутрішньодисциплінарною матрицею. До неї належать: соціологія міста, соціологія культури, соціолопя релігії, соціологія праці, соціологія сім’ї, етносоціополя та багато інших.