Закони та категорії соціології. | Надрукувати |
14.12.06
Соціальні закони - це вираз істотних, необхідних, система¬тично відновлюваних відносин, як у середині соціальних явищ та процесів, так і між ними. На думку вчених, соціальні закони слід розглядати як об'єктивні правила, основу яких становлять інтереси, мотиви, прагнення людей до задоволення власних потреб у поліпшенні умов існування, у безпеці, у визнанні оточення, у самовираженні й самопізнанні.
На відміну від законів природи, котрі діють із силою природних стихій, особливість соціальних законів полягає в тому, що вони виявляються у свідомій діяльності людей, не втрачаючи при цьому об'єктивності. Тож учені доходять висновку, що в дійсності соціальні закони не є раз і назавжди даними, абсолютно незмінними; вони охоплюють, фіксують певні тенденції ймовірного зв'язку. Найчастіше соціальні закони розглядають як закони-тенденції. Отже, соціальний закон слід тлумачити як фундаментальне поняття соціології, як важливий методологічний орієнтир у людському пізнанні надорганічного світу.
У науці існують різні підходи до структури соціальних законів. Так, ще О. Конт виділяв дві групи законів: закони соціальної статики, що відтворюють функціонування соціальної системи, її окремих складових елементів, та закони соціальної динаміки, що пояснюють соціальний розвиток і соціальні зміни.
Відома також структура соціальних законів за ступенем їхньої дії:
• загальні, що діють протягом усієї історії, їх ще називають загальносоціологічні;
• специфічні, що діють на певних історичних етапах роз¬витку суспільства чи в певних типах суспільств.
Найбільш поширеною в сучасній соціології є думка, згідно з якою виокремлюють п'ять груп законів:
• закони, що констатують співіснування соціальних явищ (наприклад, якщо має місце ринкова економіка, то наявна соціальна диференціація);
• закони, що встановлюють тенденції ймовірного зв'язку (приміром, упровадження інформаційних технологій вимагає структурної перебудови економіки);
• закони функціональні, що встановлюють зв'язки між основ¬ними елементами соціального об'єкта (наприклад, демо¬кратичний політичний режим зумовлює політичний і еконо¬мічний плюралізм);
• закони, що фіксують причиновий зв'язок між соціаль¬ними явищами (наприклад, високоаномічне суспільство спричиняє тенденцію до зростання злочинності в суспільстві);
• закони, котрі стверджують можливість або ймо¬вірність зв'язків між соціальними явищами (наприклад, рівень злочинності в суспільстві є змінним і коливається разом з економічними циклами).
Пізнання соціальних законів веде до прогнозованості роз¬витку суспільства, значно посилює роль і значення перед¬бачення в соціології.
До соціальних належать: закони соціальної диференціації, соціальної стратифікації, соціальної інтеграції, соціальної мобільності, глобалізації, соціалізації та ін.
Поняття (категорії) соціології - це форми мислення, що відображають найбільш суттєві властивості, відносини предметів, явищ і набувають мовного оформлення. Саме за допомогою основних категорій ми можемо розкрити пред¬мет науки, що фактично є поняттєвою (концептуальною) схемою соціальної реальності, відтвореною на теоретичному рівні.
Серед інших базових категорій виокремлюють такі:
• соціальна дія - найпростіша одиниця соціальної діяль¬ності людей, що пояснює дії індивіда, орієнтовані на інших людей (соціальні дії завжди взаємні, а не односторонні);
• соціальна взаємодія - поведінка індивіда чи групи, що відображає характер і зміст відносин між людьми чи група¬ми, які різняться соціальним статусом і роллю;
• соціальні відносини - певна стійка система зв'язків між індивідами, яка склалася у процесі їхньої взаємодії;
• соціальна система - структурний елемент соціальної реальності, певне утворення, основними елементами якого є люди, їхні зв'язки та взаємодії, що утворюють єдине ціле;
• соціальна група - об'єднання людей для здійснення спільної діяльності за умов їхньої взаємодії та комунікації;
• соціальна спільність — порівняно стійка сукупність людей, що становить певну форму людського співжиття.
Поряд із цими категоріями в соціології широко вживаються і такі: соціальний статус, соціальна роль, соціальна норма, соціалізація, девіація, соціальний контроль, соціальні цінно¬сті тощо.