Огюст Конт як засновник соціології. | Надрукувати |
15.12.06
"Батьком" соціології як науки вважають французького філософа Огюста Конта (1798-1857 pp.). Його доля склалася так, що за життя він не був визнаний як учений, а тим паче як фундатор нової науки. Визнання прийшло вже після його смерті: через 20 років про О. Конта з'явилося в американській і європейській пресі близько 900 статей. Його основні твори: "Курс позитивної філософії", "Позитивістський катехізис", "Система позитивної політики", "Заповіт Конта" (останній вийшов уже після його смерті).
Огюст Конт є фундатором позитивізму як особливого методу дослідження соціальних процесів, який тяжіє не до умоглядного, теоретизованого знання, а до знання, котре засно¬ване на спостереженні й експерименті та пов'язане з ви¬користанням математичних методів. Переваги такого знання про суспільство очевидні й характеризуються точністю, до¬стовірністю, конструктивністю, об'єктивністю.
Учений дав назву соціології як науці, окресливши в основ¬них рисах її предмет і методи. Цікаво, що спочатку О. Конт назвав нову науку "соціальною фізикою". Хід його роздумів був такий: якщо фізика вивчає взаємодії в неживій матерії, то повинна бути окрема наука, що вивчає людські взаємодії на рівні суспільства. Сучасна наука не використовує поняття "соціальна фізика", а поняття "соціологія", автором якого є також О. Конт, стало широко вживаним.
Нова наука, за О. Контом, має два розділи - соціальну статику, що вивчає анатомію суспільства, його структуру, побудову тощо, і соціальну динаміку, яка вивчає закони руху та розвитку суспільства, його прогрес.
Філософ сформулював "закон трьох фазисів-стадій" розумо¬вого розвитку, котрий разом із законом розподілу праці зумов¬лює соціальний прогрес. За О. Контом, існують три стадії, через які послідовно проходить людська свідомість: теологіч¬на, коли світ пояснюється дією надприродних сил; метафізична (абстрактна), коли світ пояснюється за допомогою пізнання сутності речей, а не релігійними впливами; позитивна (науко¬ва), коли формується науковий світогляд, основу якого стано¬вить позитивне знання.
Хакож дослідник започаткував теоретичний аналіз інду¬стріального суспільства, за що його вважають родоначальником індустріальної соціології. Він аналізував процес індустріа¬лізації, що супроводжувався впровадженням науки у вироб¬ництво, концентрацією робітників, появою непримиренних суперечностей між власниками та найманими працівниками. Конфлікт між власниками й робітниками він кваліфікував як результат неефективної організації праці.