шпаргалка

1

[ Назад ]
1) Чистота - це вміст чистого насіння досліджуваної породи в партії. Визначають відношенням ваги чистого насіння до початкової ваги взятих для аналізу наважки виражені у %. Чистота не визначається у стратифікованому насінні.

Визначення чистоти насіння проводять початково по одній наважці, у всіх поступивши на аналіз зразків насіння, де не кондиційне по чистоті, але конвенційне по схожості, життєздатності, доброякісності проводять повторне визначення чистоти, якщо показник його по першій наважці нижче встановленої норми на 1% і менше. При арбітражному державному і перевірчому виявленні якості насіння, чистоту визначають за 2 наважками. Наявність чи відсутність бурянів визначають у всіх порід за середнім зразком. При аналізі наважки насіння на чистоту виділяють: чисте насіння досліджуваної породи, відхід і домішок. До чистого насіння досліджуваної породи відносять: а) ціле нормальне розвинуте насіння не залежно від їх кольору .б) дрібне насіння але по розмірах рівне чи більше половини середнього нормального розвинутого насіння. в)насіння, що наклюнулось, те що наклюнулось, те корінець якого пробив шкірку, але ще не пробився за її межі. г)насіння здорове по загальному вигляду але з тріснувшою шкіркою, кісточкою шкарлупою, оплоднем. До відходів насіння відносимо наступні фракції: а) проросле, дрібне, щупке, недорозвинуте, пусте і сплюснуте, роздавлене, розрізане, бите, загнивше ,пошкоджене гризунами і хворобами.



2) Схема змішування в ЛК рослин - це порядок точного взаємного розташування на лк площі рослин різних порід. Тип змішування рослин в лк – це особливість сумісної участі в лк деревних порід різних груп. Є деревнотіньовий, деревночагарниковий і комбінований тип змішування. Деревночагарниковий на площі кожна рослина головної породи чергується з чагарником, спосіб має 2 варіанти: дво- і одно чагарниковий. При двочагарниковому головна порда чергується з низьким чагарником потім з високим (Г-Ч-Вч-Ч-Г-Ч; Ч-Г-Ч-Вч-Г-Ч). При одно чагарниковому використовується 1 вид чагарника (Ч-Г-Ч-Г-Ч-Г). Деревнотіньовий тип - головна порода чергується з супутньою породою. Комбінований поєднує той і той спосіб. Спосіб змішування рослин в лк –це порядок формування на лк площі дерев однієї породи відносно дерев інших порід. Способи змішування: рядами, почергово в ряду ,ланками в ряду ,кулісами і шаховий. Кожен із них може бути застосований у будь-якому типі.



4) Густота- це к-ть деревних і чагарникових рослин що вирощують на одиницю на л/к площі. Визначається розміщенням садивних місць на л/к площі. Розміщення садивних місць передбачає визначення відстані між рядами і кроками посадки в ряду. Вибір цих параметрів залежить від біологічних особливостей тих порід, типу лісорослиних оптимальною при занижені густоти залишаються невикористані потенційні резерви продуктивності даних умов. При завищені культури відстають у рості, окремі екземпляри гинуть. При проектуванні штучних насаджень установлюють початкову висоту. Наприк. початкова густота для культур в сухих борах і суборах становить не менше 7 тис/га, в сирих умовах не менше 5тис/га.



7). Перед початком масового достиганя лг підприємства проводять попереднього обстеження лісонасіннних об’єктів, з контрольним збором шишок плодів насіння , для попереднього визначення їх якості і пошкодження шкідниками і хвороби. Під час попереднього обстеження здійснюють контрольний збір насіння. Де буде масово заготовлятися лісорослинна сировина. Для цього на однорідній ділянці площею до 3 га відбирають 3 дерева, площею 3-10 га – 5 дерев, 11-50 – 10 дерев. контрольні дерева для збору насіння відбирають в різних умовах освітлення. Шишкиі плоди збирають у верхній частинах крони. Кількість зібраного насіння повинно забезпечити отримання середнього зразка. На лісосіках гол користування кі-ть контрольних дерев і маса зібраного насіння можуть бути збільшенні. Насіння зібране в період попереднього обстеження лісонасінних об’єктів перед його масовою заготівлею підлягає внутр госп переробці посівної якості. При цьому якість насіння визначається шляхом розрізування . доброякісне насіння – це насіння з здоровим зародком, і кольором. Для перевірки посівної якості вик пророщування в стакані Огієвского, чашках Петрі .



8). Сіянці сосни треба вирощувати на дост родючих супіщаних і суглинистих грунтах. Частіше посів проводять ранньою весною, рідше восени. Весняні посіви проводять в самі рання строки, у волгий прогрітий грунт. Попердня підгот насіня. Намочують 18-24год. Осінні посіви рекомендують проводити за 2-3тижні до настання стійких морозів. Посіви мульчують тирсою, соломою, торфом. Посів стрічковий 4-6 рядний. Глибина загорт 0.5-1.5см. сходи зявляються на 14-20 добу. Необхідне притінення. Після появи появи сходів проводять прорідження їх до оптимальної густоти. Після появи сходів необх оприскування проти хвороби шютте., р-ном бордоської рідини.



9) Плодоношеня(репродуктивна здатність)- процес утворення стиглого, життєздатного насіння. В кожної рослини поч. плодоношення залеж. від біологічних особливостей виду, походження(вегетативне, насіннєве) і спадкових ознак. В більшості дерев плодоношення настає в 10-20 річному віці в чагарників 3-8 віці, однак на початок плодоношення , впливають чинники нс(світло, тепло). Чим кращі умови світлового і теплового режиму, тим раніше починає плодоносити дерево.(напр. на узліссі сосна починає плодоносити в 10 а в насадженні 20). З підвищенням трофності грунту від оптимального віку початок плодоношення запізнюється а зи зниженням родючості прискорюється. Початок плодоношення насаджень залежить від густоти складу насадження віку насадження типу лісорослинних умов, наявність дерев першого другого класу росту.



11) Обробіток грунту посідає важливе місце в комплексі агротехнічних заходів щодо вирощуваня і забезпечення високого виходу стандартного садивного матеріалу. Завдання обробітку грунту : 1) ств оптимального воднго теплового, повітряного і поживного режимів,2) забезпечення найкращих умов для кореневого живлення і росту кореневих систем, 3) знищення бурянів шкідників і збудників хвороб, 4) ств сприятливих умов для висіву насіння посадки рослин, і внесення добрив , захисту грунту від ерозії. Обробіток грунту – одноразове мех. Діяння на орний шар робочими органами ґрунтообробних знарядь, прийоми обробітку грунту – це оранка, лущення, культивація, боронування. Є такі системи обробітку: 1) зяблевий – сист.. має місце в розсаднику різних ґрунтових кліматичних умов, включає лущення, глибоку оранку восени, раннє боронування навесні для зменшення інтенсивності випаровування для поверхні грунту, 1-і більше культивацій і передпосівне боронування . 2) чорний пар – сист.. є ефективним заходом накопичення вологи, поліпшення фіз.. вл.. грунту і боротьби з бурянами. Обробіток грунту за цією системою починається восени прийомами зяблевого обробітку. Наступної весни раннє боронування , а влітку проведеня 4-6 культивацій для знищення бур’янів. Наступної осені глибока оранка, а вже після другої зими, ранє весняне боронування. Потім передпосівна культивація і боронування. 3)Ранній пар - відрізняється тим що основна оранка проводиться не восени ,а весною потім проводяться літні культивації, осіння либока оранка, через зиму боронування і передпосівні культивація і боронування. Обробіток застовуєть в розсадниках, коли викопування сіянців проводиться не восени а весною. 4) зайнятий пар весною на площі зорані восени, проводять посів зернових культур, або зернобобових. Після збирання цих культур. Проводять певну к-ть літніх культивацій і заст. Тех. Прийоми що властиві чорному пару. 5) сидеральний пар – відрізняється що весною на площі проводять посів рослин-сидератів,які після відростання і накопичення органічної маси, заорюють в грунт. Кожна система обробітку має свої особливості, оле найбільш ефективно є зяблева.



12) Догляд за ЛК- комплекс агротехнічних і лісівничих заходів спрямованих на поліпшення умов, приживлюваності і росту культивованих порід. До агротехнічних доглядів відносяь: 1) оправлення сіянців чи саджанців механізованим способом чи після дії на них несприятливих погодніх умов(розмиву грунту чи витискання морозами); 2) розпушування грунту з одночасним видаленням в рядах і міжряддях травяної рослинності, самосіву і порослі малоцінних порід; 3) скошування травяної рослинності в осінній період в рядах і міжряддях; 4) використання гербіцидів, для пригнічення росту травяної і небажаної рослинності. Мета доглядів створити сприятливі умови для росту лк., скорочення строків зімкнення і переводу в покриту лісом площу. Усунення негативного впливу і порослі малоцінних порід. Основний вид догляду рихлення грунту і боротьба з трав росл. Грунт у рядях і міжряддях в перші 2 роки після садіння розпушують на глибину 8-10см, а в наступні роки 4-6, при цьому зменш розхід вологи і випаровування, покращуються умови для поглиняння атм опадів зм тепловий режим грунту. К-ть розпушувань за 1 вегет період залежить від стану лк площу, структури верхнього шару грунту. Тривалість кількістьі строки доглядів визн типом лісорослинних умов, способом обробітку грунту, методом і способом ств лк., віком сад мат. На поліссі заст. 7-10 доглядів протягом 4р(І- 3-4; ІІ – 2-3; ІІІ – 1-2; ІУ – 1). В лісостепу 10-12 доглядів протягом 5р(І – 4-5; ІІ – 3; ІІІ – 1-2; ІУ і У – 1).



13) Види стиглості насіння: фізіологічний, врожайний. Достигаюче насіння спочатку набуває фізіологічної стиглості , коли зародок насіння уже здатний проростати, але ще не втратив зв’язку з материнським деревом, отримуючи від нього поживні речовини. В цей період багато поживних речовин у насінні міститься у вигляді низькомолекулярних сполук. Врожайна стиглість настає після припинення обміну р-н, між материнським деревом і насінням. У насінні завершується накопичення поживних речовин крохмалю, білків. Процеси життєдіяльності майже завершуються, припиняється формування насіння. Покрив насіння стає щільним і мало проникним для води і повітря. Насіння переходить у стан спокою. Фізичний зв'язок між деревом і насіння може припинятись одразу після достигання(дуб, горіх, тополя), або зберігатися тривалий час(модрина сосна, ялина,граб, липа). За строками морфологічної стиглості : 1) породи з раннім достиганням насіння(кін травня – поч. червня) – вяз клен , тополя. 2) породи з достиганням насіння в середині літа(липень-серпень) – абрикос, берези, вишня , алича, жимолость. 3)Породи з достиганням в кінці літа( кін серпень –вересень) крушина, ліщина, горіх. 4) породи з пізнім достиганням ( кінець вересень- жовтень) дуб, липа, клен граб.



14). При інвентаризації сад.. мат.. встановлюють наявність його у звітному році по породах, віку, якості, стандартного, що відповідає стандартам. Сад мат підлягає обліку по закінченню вегет періоду, але до початку викопування, окремо по кожному полю посівного і шкільного відділення, по кожній породі, з урахуванням віку і походження. В посівному відділенні облік сіянців ведеться шляхом суц переляку на облікових відрізках. Місце закладання облікових відрізків, довжина визначається індивідуально, але обліком має бути охоплено не менше 2% посів, а при нерівномірному – 5. облік проводиться діагональним ходом. На обліковому відрізку перераховують всі сіянці з одночасним виділенням їх загальної к-сті стандартних і результ заносять до польової карти івентаризація сіянців і укорінених живців.



15) Щоб забезпечити успіх у вирощуванні посадкового матеріалу є правильний вибір ділянки під розсадник: 1) грунти мають бути дост родючими, з вмістом гумусу у верхньому горизонті більше 2%, юобре дренованими , свіжими, легкого і середнього мех. Складу. Ці грунти забезпечують добрий розвиток кореневої системи полегшують викопку посад матеріалу. 2) щоб запобігти пораженню сходів грибами що викликають їх полягання , треба не використовувати ділянки з важкими суглинистими грунтами.. 3) рельєф рівний з нахилом не більше 2-3, бажано із Зх і ПдЗх експозицією. Розсадник треба закладати поблизу водойм.



17) Лісонасіна ділянка-це високопродуктивна ділянка природного лісу чи л/к яка сформована для одержаня насіня ціними спадковими і посівними якостями. ПЛНД створюється для отримання на протязі тривалого часу насіня ціними спадковими і посівними якостями,покращене нормальне. Використовують високопродуктивні висоякісі ділянки природного лісу або культури що зростають в оптимальних для даної породи лісорослиних умов в найбільш поширених типах лісу. Насадженя має бути не менше 3 класу бонітету. ПЛНД закладають в чистих і мішаних насадженях з перевагою головної породи у верхньому ярусі. ПЛНД хвойних порід закладають в 5-8 річних молодняках, в яких жива крона з добре розвиненими гілками знаходиться не вище0.5-1м від поверхні грунту.для дубових і букових насаджень насіного походженя вік дерев є 40-60рр, порослевого походженя 10-15рр. на ПЛНД виконують л/г заходи з формуванням і доглядом,тобто зрідженя яке проводять декілька раз. Оптимальна зімкнутість 0.6,у разі її збільшеня проводять селекційні рубки що сприяє підвищеню плодоношеня. ТЛНД є основним джерелом отримання насіня з дерев листяних порід.для хвойних порід цим джерелом є лісосіки головного користуваня відвеведені в норм.насадженях. ТЛНД-це ділянки природних пристигаючих та стиглих насаджень,насаджень нормальної селекційної категорії спец.підготовлені для заготівля лісового насіня,до заміни їх ПЛНД. Площу ТЛНД визначають на основі конкретного л/г підприємства. Насіння з урахуваннямможливого його переміщення до лісонас.. районування. Площу ТЛНД розділяють на ділянки щорічного лісокорист.. та відзнач.. обмежувальними стовпами. Площу рубки ТЛНД визначають з врахуванням компенсації не заготовлено в не врожайні роки насіння.



18) Для вирощування ялини звичайної кращими грунтами є родючі свіжі, можна також вирощувати і на тяжких грунтах, але в цьому випадку в грунт необхідно вносити торф, компост та інші орг добрива. Сіянці ялини чутливі до різних весняних заморозків, тому весняні посіви проводяться трохи пізніше. Насіння може проростати без підготовки. Для підвищення родючості може бути стратифікація 1-2 тижні, або намочування . посів стрічковий 6-8 рядків, норма висіву насіння 1.8 на грам м п, глибина загортання 0.5 -1.5 см. Посіви мольчують сходи появляються після 2-3 тижні , чутливий до опіків кореневої шийки.. сіянці вирощують 2-3.



63) Заготовлене насіння формують у окремі партії за ознаками однорідності і відповідно до стандартів . Партія насіння –це певна за масою к-тю однорідного насіння одного виду чи різновиду на якого складені паспорт і етикетка. Однорідна партія є та ,якої насіння зібране в одакових умовах зростання: однакові типи лісорослинних умов і типи лісу ,на однаковій висоті над рівнем моря і схилах однакових з позицій в межах однієї вікової групи насажень. На одній лісонасінй ділянці чи плантації, заготовлене в насадженнях однакове за лісівничою цінністю, за часом, сезоном збору , способом переробки плодів і насіння, термінами добування насіння і шишок, однакове за умовами зберігання, кольором, блиском, запахом, вологістю, пошкодженістю. На партію насіння заводять паспорт певного зразка із зазначеною датою його складання, назвою породи, господарства, яке заготовило дану партію насіння, та його поштова і телефонна адреса, час збору насіння. Плодів і шишок, масу партії, місце збору, таксаційні хар-ки насд., плантації або ділянки лісівничу цінність насіння та інші відомості. Лісничий і його помічник є відповідальними за складання паспорта в лісництвах. Паспорт завіряється підписом особи, яка відповідає за формування партії насіння і початку його організації яка заготовила дану партію насіння. Зібрані в паспорті відомості дають змогу правильно вирішувати питання використання насіння в л/к справі. паспорт складається двох примірників ( 1залишається в організації яка заготовила насіння, а копію паспорта разом з іншими документами із з середнім зразком відправляють на лісонасінну інспекцію. відправивши всю партію насіння організація відправник висилає адресатові оригінал).



61) Стратифікація - це основний спосіб передпосівної підготовки насіня,викор.для насіня з глибоким і вимушеним спокоєм. Насін. (ялини,модрини,сосни) проростає без підготовки але стратифікація підвищує енергію проростання і ґрунтову схожість, покращує ріст сіянців. При стратифікації насіння треба забезпечити: 1-відповідну t, вологе середовище, доступ повітря. Насіння змішують з субстратом 1/3 .(отримана суміш просіванням торфу через сито d до 5мм). Крупнозернистий річковий пісок добре промитий материковий пісок. Нас. перекладається шарами субстрату, суміш зволожують до 50-60% повної вологоємкості щоб забезпечити доступ повітря її періодично перемішують. Стратифікацію проводять в ящиках або траншеях, t повітря повинна бути 0-5 С, проводять стратифікацію у спец підвалах. Суміш насіння піском розсипають в деревяні ящики в дні і стінках ящика роблять отвори d 0.5-1см для кращої вентиляції. Суміш перемішують через 2-3дні. Стратифікацію в траншеях проводять при великому об’ємі насіня. Траншеї є зимові промерзаючи і не промерзаючи, і літні. Стратифікація під снігом (снігування) –дрібне насіння снігують в марлевих мішках у великих снігових траншеях. Насіння в мішках насипають до 1/3,1/4 обєму.розміщуючі на очищеній поверхні грунту. Розрівнюють насіня до товщини 2-3см і засипають шарм ущільненого снігом який закривається шаром соломи тирси і зілля. В ящиках насіня змішують із снігом і зверху накривають снігом. насіння з під снігу вибирають на передодні висівання, прогрівають, і підсушують до стану сипкості і після чого висівають.



56) Вид л/к - це л/к що х-ся часом створення, принципом формування і початковим складом. За часом створення: попередні і наступні. За принципом формуваня: суцільні і часткові. За початковим складом: чисті і змішані. Попередні л/к створені під наметом стиглого материнського насадження для його заміни в найближчі роки проведення головного фрубання. Створюють посадкою і посівом під наметом деревостану за 3-10р до його рубання. Під наметові л/к створені під наметом лісу з метою формування складніших і продуктивніших насаджень. Створюються у віці існуючих низькоповнотних деревостанів, щоб до часу їх рубання вони дали товарну деревину і підвищили продуктивність і стійкість основного намету. Рекомендовано створювати насадженя 2-3 класу віку з повното не більше 0.7. наступні-це часткові чи суцільні л/к що створюються після вирубки деревостану якщо площа після цього не поновилась, чи погано поновилась головною породою. Суцільні лк що створюються на площах де відсутнє природне поновлення чи на ділянках що не були під лісом з рівномірним розміщеням культивованих порід на сій площі. Часткові л/к що створюються на ділянках де є природне поновлення але його не достатньо для формування високопродуктивних деревостані бажаного складу. Головну породу вводять коридорами або куртинно-груповим способом. Чисті це л/к що складаються з одного виду дерев чи чагарників, змішані лк до складу яких входять декілька видів дерев чи чагарників.



32) У процесі зберігання насіння не рідше ніж 1-2 рази на місяць його піддають візуальному обстеженню. У разі виявлення зміни блиску, появи плісняви, всю партію насіня просушують і повторно перевіряють на посівну якість. Особливо в процесі зберігання стежать за зміною вологості насіння. Закладаючи насіння на зберігання в герметичну тару на насіння кладуть індикаторний папірець, що змінює колір в залежності від вологсті повітря. Зміна кольору індикатора свідчить про потребу негайного підсушування насіння.



31) Заготовлене насіння переважно не можливо висіяти відразу в грунт воно певний час зберігається на складах. Період між збором і висівом може тривати від декількох днів до декількох років. Зберігання насіння листяних до пешої весни, хвойних до першої осені за роком збору – короткочасне, зберігання насіння протягом довшого терміну довгочасне. У процесі зберігання насіння потрібно попередити проростання зародка що досягається дотриманням відповідних т і вологості, вони повинні бути такими щоб зберігалась життєздатність , але щоб він не проростав. Підвищення температури і вологості прискорює обмін речовин рослин, що скорочує термін його збереження. Життєздатність ялиці зберігається 2р, хоч через рік знижується майже вдвічі. Під час зберігання насіння зазнає дії різних чинників НС(вологість, т, О2). Оптимальна вологість для більшості листяних порід 8-12%. Інтенсивність дихання залежить від вологості і температурних умов зберігання , низькі температури сповільнюють інтенсивність дихання вологого насіння, тоді як підвищені стимулюють цей процес. Насіння більшості порід зберігають при т від 0 до +5. насіння в процесі дихання поглинає кисень, виділяє воду і СО2. насіння що призначене для висівання зберігаю в сухих приміщеннях, чи складах, насіннєсховищах., які обладнані приладами для реєстрації т і вологості повітря, в середині приміщення, вентиляційними системами, що створюють опт умови. Відносна вологість повітря не перевищує 70%. Склад має бути забезпечений необх тарою, та інвентарем. Приміщення дезинфікують. Насіння зберігають відкритим, в мішках, ящиках, засіках, насипом, або закритим спосом( в герм тарі), в бутлях. Насіння хвойних очищають попередньо просушують до певної вологості і заповнених до верху герм закритих бутлях. Пробки заливають воском. При цьому вологість насіння модрини – 8-9, сосни – 6.5-7.5%. при тривалому зберігання насіння у тару в мішки кладуть речовину що поглинають вологу. Насіння ялиці зберігає схожість до 3 років при вологості 12-13%, сосни – до 1р.



20). Для вирощування сіянців дуба підбирають ділянки з родючими суглинистими грунтами. Краще висівати жолуді весною у вологий грунт, але можна і восени. При осінніх посівах вони можуть бути знищені гризунами, або вимерзлі. А при ранніх весняних, сходи часто пошкоджуються заморозками. Посів стрічковий , глибина посіву 5-7см. Одночасно вносять гранульований суперфосфат. Передпосівна підготовка стратифікація при т 0-5. на протязі 1-3 місяців. Сходи дуба появляються через 10-30 днів. Бажане розпушування грунту в міжряддях, до появи сходів. Для одержання добре розвинутої мичкуватої кореневої системи, після утв першої пари листочків, підрізають корені на глибину 10-12 см, після цього сіянці поливають. З появою перших при знаків ураженя дуба борошнистою росою, їх оприскують колоїдною сіркою.



46). До органічних добрив відносять: гній , компост, гноївка, торф, сапропель, зелені добрива. По своєму складу вони є повними. Вони не лише збагачують грунт поживними речовинами, а поліпшують його фізіологічні властивості. Норми внесення орг добрив вказують в т/г. компост приготовляють в купах на спец відведених для цього ділянках, для цього використовують листя, опилки солому. Купи закладають шириною 0.5 м . торф низинний вміщує достатню к-сть поживних речовин має найменшу кислотність. В порівнянні з торфом, верохідним болі, тому його використовують на важких грунтах . сапропель – цінне добриво що вміщує 95% орг р-н. , і майже все необхідне для росту і розвитку рослин(азот, фосфор. Калій, вапно, біостимулятори) , утворюється в озерах, чи озерах зі слабкою течією. До осені значна частина рослин відмирають і осідають. Зелені добрива – рекомендується використовувати в районах з достатнім зволоженням, в першу чергу на легких, супіщаних. Використовують люпин, горох, і бобові.



27) Стратифікація - це основний спосіб передпосівної підготовки насіня,викор.для насіня з глибоким і вимушеним спокоєм. Насін. (ялини,модрини,сосни) проростає без підготовки але стратифікація підвищує енергію проростання і ґрунтову схожість, покращує ріст сіянців. При стратифікації насіння треба забезпечити: 1-відповідну t, вологе середовище, доступ повітря. Насіння змішують з субстратом 1/3 .(отримана суміш просіванням торфу через сито d до 5мм). Крупнозернистий річковий пісок добре промитий материковий пісок. Нас. перекладається шарами субстрату, суміш зволожують до 50-60% повної вологоємкості щоб забезпечити доступ повітря її періодично перемішують. Стратифікацію проводять в ящиках або траншеях, t повітря повинна бути 0-5 С, проводять стратифікацію у спец підвалах. Суміш насіння піском розсипають в деревяні ящики в дні і стінках ящика роблять отвори d 0.5-1см для кращої вентиляції. Суміш перемішують через 2-3дні. Намочування - застосовують з вимушеним спокоєм . насіння на мочують у воді кімн т. при цьому насіня заповнюють у мішки , які погружають у воду (сосни зв -18, модрини – 24год, берези – 4) після намочування насіння просушують до сипкого стану. Гідротермічний вплив – застос для для покращ водопроникності через тверду оболонку насіння до його зародку. Застос для акації і гледичії . насіння насипається в посуду і заливається водою т 80, перемішується на протязі 10-15 хв. Після цього насіня змішуют з вологим піском. Обробка насіння мікроелементами - насіня намочують речовинами кімн температури, що містять стимулятори росту( сірчана к-та, солі, марганцю, міді, цинку). Стимулятори росту – гіберелін, геретероауксин, бурштинова к-та. Скарифікація – проводиться для того щоб порушити цілісність оболонки, для того щоб вона стала водопроникною. Дезинфекція – полягає в протруюванні хім. Препаратами з метою знищення збудників хвороб.



45). Посів проводять на рівнинних ділянках з супіщаними або легкосуглиниситими грунтами, весною, літом, восени., зимою. Літні посіви рекомендують там де однолітні сіянці не досягають стандартних розмірів, а 2-річні проростають. Для літніх посівів вик свіжо зібране насіння а для весняних спец підготовлене, стратифікація 1-2 місяці. Посіви легко присиплюються землею, торфом. Потім прикатують легким котком, для притиснення насіння до землі, присипають соломою і поливають. Грунт має бути постійно вологим в період проростання насіння поливи проводять щоденно. На другий рік вирощування здійснюють підкормку азотними і фосфатними добривами. Культивацію і полив 1-2 рази на літо. При вирощуванні берези з затіненням щити встановлюють, як тільки почнуть появлятися сходи, добрі результати дають осінні і зимові посіви.



34). Для того щоб підвищити родючість грунту треба періодично вносити мін добрива. Найчастіше вносять азот, фосфор, калій. Якщо добрива містять ці елементи їх називають повними ,якщо идин чи 2 неповними. Азотні: азот один із основних елементів живлення недостаток азоту в грунті призводить до сповільнення росту. Листя рослин невеликих розмірів набираю блідого кольору. Ці добрива у вигляді селітри, чи сечовини вносять весною. Фосфорні – фосфор відіграє важливу роль в житті ядра , і приймає безпосередню участь у фотосинтезі,є важливим фактором накопичення в рослині цукрів і перетворюють їх в жири. Роль фосфору в початковій стадії росту деревних рослин. Недостаток фосфору негативно відбивається на розвитку кореневої системи в зв’язку з цим і на ріст цієї рослини. Калійні – випускаються у вигляді калійних солей, хлористого калію, сильвініту. Достатньо забезпечує рослин підвищує морозостійкість рослин.



52). Зберігання жолудів в ямах. На зберігання жолуді закладають при настанні постійних заморозків. Для цього на сухому підвищеному, не затоплюваному місці. Викопують траншеї шириною 1м, глибиною 1.5, довжиною 10. дно ями має бути вище рівня ґрунтових вод не менше ніж 1.5м. на 1м траншеї поміщають 600 кг жолудів . у траншеї шар жолудів 2-3см чергують з шаром свіжого грунту 3-5 см, щоб не проникала в траншею вода, зверху засипають землею до 5м., який закриває краї траншеї до 0.5м. вологість жолудів 60%, по центру ями встановлюють трубу, для контролю температури. Ями обкопують по периметру канаву 0.4м глиб, 0.3 шир. У нижній частині , 0.7 у верхній. Стінка канави збоку траншеї має бути прямою. Зберігання жолудів за Лотоцьким з 32-гої, застосовують коли жолуді закладають у траншеї одразу з після збору, без попереднього просушування . для цього викопують траншеях, стінки і дно зволожують. Шар жолудів тов 3см, черг з шаром піску 5см. Жолуді засипають з зволоженим піском зверху вкладаючи шар сухого листя, на яке насипають землю 0.5м. навесні жолуді виймають з траншеї, сортують, розсипають, перелопачують і зволожують після чого накльовуються. Зберігання жолудів в лісі під снігом і листям: з настанням постійних заморозків на підвищеному місці розчищають ділянку на якій розкладають сухе листя дуба і клена до 20см., на яке висипають шар жолудів 6-10см, і шар листя 15-20см. З настанням морозів товщину шару збільшує до 30см , при випаданні снігу листя покривають шаром снігу до 60см., і ущільнюють на весні після танення снігу шар листя зменшують до 6-10см поступово. Зберігання жолудів у снігу: застосовують у районах зі стійким сніговим покривом. Готують площадку за наявності достатньої кількості снігу і т повітря не нижче – 3. на утрамбований сніг товщиною 20-30 см. Кладуть до 4 шарів жолудів. Чергуючи шар жолудів 10-15 см з шаром снігу 20см. Купи засипають снігом до 1м висотою і покривають листям чи соломою. Зберігання у жолудесховищах: зберігають у невеликих к-тях. Цей спосіб дає змогу спостерігати за їх станом і регулювати т. зберігання у льодосховищах. Встановлені режими т і вологості відповідають біолог особливостям жолудів, тому вони добре зберігають початкову посівну якість під час тривалого зберігання. Сховища –льодовий масив де є декілька камер що з’єднані між собою коридором. В проточній воді : водоймища глибиною до 2 м з проточною водою наприкінці жовтня – поч. листопада жолуді насипають кошики з лози місткістю 40-50кг., заповнюючи до 6-7см до краю , у воді жолуді набрякають. Їх щільно закривають і опускають у водоймища, зберігають до весняного висівання. Виняті з води жолуді зразу висівають. Внаслідок вимивання з води поживних речовин жолуді загнивають.



39) Метод ств. ЛК – сукупність техн. Засобів що забезпечують створення лк садіння сіянців саджанців та висівання а ще поєднування садіння і висівання , у виробництві застосовують такі способи розсаджування лісових культур: рядкови – це спосіб посадки, прия кому посадкові місця розміщуються рівномірно рядами що знаходяться на однаковій відстані один від одного. Стрічковий – спосіб посадки при якому 2 або декілька рядів зближені один до одного утворюють стрічка віддаль між ряками однакова, а відстань між стрічками більша. Коридорний – застосовується на зрубах зарослими малоцінними породами, прорубують коридори ширина яких не менше 1м висоти рослин, між коридорами лишається не вирубаний простір шириною 4-8 м . в коридорах здійснюють обробіток грунту і висаджують сіянці головної породи. Біогрупами – спосіб посадки заст. В категорії лісокультурної площі Б обробіток здійснюють посадками 0.5х0.5 і 1х1 на кожній площі розміщують певну кількість рослин які створюють біогрупи. Розміщення біогруп може бути рівномірне або ні. Таких біогруп може бути 200-400 на га а якщо малих то 600-800. широкосмуговий розміщують на широкій смузі 8-12м при цьому такої ширини залишається міжсмуговий простір цей спосіб посадки використовується при залісненні схилів що мають значну удовж а також згарищ без природного поновлення та при заліснення. Вузько смуговий – ширина становить 2.5- 8м.



59). При селекційній оцінці за сукупністю цінних ознак і властивостей стиглі пристиглі і серередньовікові нас., а також дерева в них поділ на селекційні категорії. Плюсове дерево – дерево в одновіковому насадженні, що за такс і госп цінними показниками помітно переважає дерева того самого виду і віку, що ростуть в однакових з ним умовами . Д плюсового перевищує середній на 30% а висота має бути на 10% за середнє. Плюсове дерево має мати прямий повно деревний добре очищений стовбур, високо підняту крону, не допускається пошкодження і має добре плодоносити. На кожне таке дерево скл паспорт. Обгороджують на висоті 1.5м білою смужкою. На якій ставлять номер. Мінусове дерево – це _____ помітно поступає _____. Відносять всі низькорослі, діам., яких не перевищує 80%середнього і ін., дерева, що мають вади. Насіння збір заборонено. Нормальне дерево – в насадженні з середнім фенотипом проявом госп.. цінних властивостей і ознак.Є: кращі нормальні і середні. Середні діам.. в межах 0,8-1,2 середн.. діам.. насадж.. Насіння загот.. для ств.. виробничих культур; кращі діам.. викор для ств.. клонових плантацій і зал.ЛК. Плюсове насадж..- найпродуктивніше і найякісніше насадж.. у верхньому ярусі участь плюсових і кращих нормальних дерев, що за своїми властив.. наближ.. до плюсових є макс.. для даних умов місцезростання. До плюсових зарах.. насадж.. повнота 0.6-0.5. На кожне насадж.. скл.. паспорт. Нормальне насадж.. високої і середн.. продуктивності і якості для даних умов місцезростання, їх викор.. для закладання лісонасінасінних ділянок, збору насіння. Мінусове насадж.. низько продуктивне і низькоякісне насадж.



19). Селекційні категорії насіння: сортове – одержане з вегетативного потомства плюсових дерев, внаслідок запилення цілеспрямовано підібраними запилювачами. Покращене – зібране з плюсових і кращих нормальних , але з невідомими запилювачами. Нормальне – заготовлене з норм насаджень на тимчасових і постійних ділянках. Елітне – отримане під час здійснення перехресного запилення між вегетативним потомством елітних дерев, перевірених за якостю. Гібридне – отримане від схрещення рослин окремих видів і форм на спец плантаціях , якому властиве явище гетерозному ефекту.



29) Життєздатність – це потенційна здатність насіння проростати. Це кількість живого насіння виражена у % від заг к-ті насіня що взяте для аналізу. Визначають забарвлюючі зародки індигокарміном, тетразолом або розчином йодистого калію. Індигокармін проникає в мертві клітини, тканини зародка, забарвлюючи їх в синій колір, живі клітини не проникні, викор..0.05% р-ну індигокарміну. Тетразол забарвлює живі клітини мертві залишає не забарвлені., викор.. 0.5 р-ну тетразолу. Йодистий калій забарвлює крохмаль що утворюється в живих клітинах зародка і під впливом розчину йоду змінює свій колір. Життєздатні зародки цілком забарвлені із незабарвленими плямами на сім’ядолях зародка якщо вони займають менш 1/3 поверхні із маленькою незабарвленою цяткою на кіеці коріня. До нежиттєздатного насіня зараховують інші категорії для фарбувня зародків сосни викор.йодистий калій. Життєздатним важають насіня зародки якого:цілковито забарвлені в темний колір від сірого до чорного. Нежиттєздатним вважають насіня зародки якого мають забарвленя в сірий або чорний колір сім’ядолі або весь зародок забарвлений в жовтий колір. Життєздатність і всі категорії нежиттєздатного насіня визначаються як середнє арифметичне в результаті всіх проб і виражається у %. Якщо життєздатність 4 крон по 100насінин становить 1-85%, 2-88%,3-91%,4-84%,середнє-87%. Результат між найбільшим і найменшим становить 7,допустиме 13. тобто насіня життєздатне..



22) Глибина загортаня насіня впливає на проростаня насіня і розвито сходів,при глибокому загортані насіня насіня забезпечується вологою, але сходам трудніше пробитися на поверхню і вони пізніше появляються, а при дуже глибокому загортані не зявляються взагалі,воно можк опинитися в сухому шарі грунту і загинути. Глибина загортаня залежить від величини насіня, грунтово кліматичних умов, часу висіваня, термінів посівів,від зони посіву,поливу і покритя. Залежно від глибини заляганя за величиною насіня поділяють на групи:1-дуже дрібне насіня(береза.вільха.верба)-насіня не загортають а злегка притрушують і коткують,2-дрібне насіня(сосна.ялина,модрина)-глибина загортаня 0.5-1.5см.3-середнє насіня(липа.ясенн,граб,вяз)-глибина загортаня 1.5-3см.4-крупне насіня(ліщина,дуб,кедр)-3-5см.5-дуже крупне(каштан,горіх)-5-8см. Глибина загортаня має перевищувати в 3-4рази його величину.



43)посадка л/к –це основний спосіб штучного лісовідновленя, він більш надійний і економніший,виправдованіший ніж посів. Садіня лісу дають перевагу на сухих грунтах з швидким пересихаючим верхнім горизонтом. На родючих грунтах де швидко розвивається травяна рослинність а також на ділянках пошкоджених вітровою і водною ерозією-кращий час посадки –весна. Посадка має такі перваги перед посівом:скорочується строк вирощуваня насаджень,висаджені сіянці і садженці менш заростаютьбурянами,на вирощуваня сіянцівв розсаднику потрібно в 5-7 разів менше насіня ніж для посіву л/к площі. Недоліки:деформація кореневої системи.



49) перваги при висівні лісу: техніка посіву простіша, коренева система не подається деформації і механічному пошкодженю, немає потреби в закладці розсадника,насадженя біологічно більш стійкі і довговічні. Недоліки: необхідність в проведені ретельних і частих доглядів на протязі довготривалого періоду,великий розхід насіня,обмеженя ділянок де можна проводити посів. При посіві дрібного насіня не завжди можна отримувати дружні сходи.



26) у природних насадженях насадженях рівниної частини України зустрічається дуб зв.червоний і пухнастий. Насіня дуба зв займає 95%, він має властивість протистояти стихійним природним явищам тому застос при штучному лісорозведенні у степу і створені захисних насаджень. Культивують в пергу чергу на родючих грунтах де раніше росли дубові насадженя 1 і 2 класу бонітету. На полісі культури дуба створюють сівбою жолудів, висаджуванням сіянців і садженців в степу і лісостепу перевагу відають сівбі, в жолудів добре розвиваються кореневі системи довжина кореня в перший рік досягає до 1.5 м а в 5 років5-6 р. при створені л/к дуба використовують материнське насіня місцевог значеня молоді пагони дуба чутливі до пізніх весняних заморозків, для них створюють шуби-природне відновленя інших порід або супутні породи чагарники в змішуваних культурах. Вони захищають рослини від заморозків і створюють бокове затіненя сприяючи формуваню рівних і тонких стовбурів. Кращими типами лісорослиних умов є волого груди і вологі суг руди, дуб створює деревостан 1 і 1а класу бонітету- свіжих грудах і сугрудах. Супутніми породами для дуба є липа клен гостр.калина горобина, скумпія,крушина,бирючина. З головних порід ялина,сосна,модрина і ясен- поращують екологічні фактори середовища підвищує продуктивність деревостанів. Схема змішуваня в лісостепу в Д2-Д3 кулісами з трьох рядів ялини і трьох дуба. В рядах ялини вводять ліщину і калину. В С2-С3 куліси з трьох рядів дуба з трьома рядами сосни між якими по одному ряду липи клена граба. А свіжих вологих і сирих лісових грунтах в умовах Д2-Д3 супутніми для дуба і ясена є липа клен і граб. При ведені в насадженя модрину потрібно щоб її не було більше 20% бо вона є більш конкурентно здатна і може витіснити дуб. В степових умовах в Д1-Д2 і С1-С2 супутні проди дуба є липа,клен, ясен, добрим супутником є груша і яблуня. Небажано дуб вирощувати з ясеном зв який конкурує з дубом за волого , і не вводити швидкорослі породи. Культури дуба є суцільними, чистими і коридорний спосіб при якому в коридорі шириною 3-6м відстань між центрами 6-12м, в кожному два ряди дуба.



41) для проведеня робіт з технічног прийманя інвентаризації, атестації, переведеня у вкрити лісовою рослинітю землі, передачі в експлуатацію л/к наказом керівника створюється підприємства, створюються комісії що відповідають за стан л/к об’єктів. До складу комісії при обліку оцінки якості робіт в лісовому фонді включається представник лісовпорядної служби який повинен безпосередньо брати участь в роботі комісії або в пізніший час обстежити всі л/к об’єкти на яких здійснено лісогосподарські заходи в рік обліку,зробити свої висновки, зафіксувати підписом достовірність інформації у матеріалах комісії. Технічному прийманю підлягають усі закінчені роботи посівних віділенях розсадників,шкільних плантаціях на лісокультурних та агролісомеліоративних площах, на ділянках залишених під природне поновленя. При технічному приймані встановлюється відповідність обсягів, термінів і якісних показників здійснених технологічних заходів,параметрами та вимогами технічних проектів,стандартів,нормативних актів. Технічне прийманя проведених робіт з лісовідновленням і лісорозведенням проводиться безпосередньо після закінченя робіт, але не пізніше 10 днів після їх завершеня. Технічне прийманя робіт в лісорозсадниках проводиться не пізніше 15 днів після висіву. А технічне прийманя по закладаню шкільних віділені плантацій не пізніше 10 днів з часу закінченя робіт. Технічне прийманя виконаних робіт оформляється актом. В акті враховуються всі відхиленя від технічного проекту, ділянки що невідповідають вимогам проекту за розміщеням рослин,технології та агротехнікою ствлореня шкілок та плантацій підлягають виправленю.



47) сосна зв не вибаглива до грунту переносить сухий клімат і водночас надлишок води в грунті її можна розводити на різних типах грунтів від сухих піщаних і закінчуючи мокрими торф’янистими. Культури сосни створюють в борах суборах сугрудах, умов місце зростаня:А1 по А3, В1 по В3,С1 по С3. в умовах сухих суборів головною породою є сосна звичайна.супутні береза повисла, переважаючі категорії лісових площ голі або слабо зарослі піски, прогалини. На зрубах прокладають смуги шириною 2.7-2м. на інших категоріях обробіток грунту суцільний. Головну породу сосну зв садять рядамиз розміщеням 2-0.5м. лісові культури л/к створюють 4-5 рядів сосни зв із рядом берези. Опад берези покращує розкладаня підстилки, збагачує грунт гумусом. Можлива домішка сосни зв з сосною банкса яка захищає сіянці сосни зв від перегріваня, сприяє накопиченю підстилки, її водять не більше 20%. Сіянці висаджують раньою весно. Агротехніку доглядів проводять на протязі 4-5рр.



35) на території україни налічується понад 20 видів ялини. З них господарсько ціне значеня має ялина зв. Найкращими умовами для росту ялини зв є волого субори С3 і вологі груди Д3. ялинові насадженя здатні утворювати грубу підстилку з підвищеною кислотністю для прискореня мінералізації підстилки у культури ялини слі вводити листяні породи. Супутніми умовами ялини є модрина сибірська, дуб зв, липа, клен, граб, з чагарників ліщина зв, калина зв, і горобина. Кращою схемою змішуваня для ялини є чергуваня 1-2 ряди ялини з 1 рядом модрини. Такі культури вводять супутні листяні породи чистим рядом або ланками у чергувані з чагарником. Культури ялини можна створювати з домішкою сосни зв у свіжих субоах ялина росте повільніше ніж сосна тому доцільніше головною породою уводити сосну а ялину через 3-5рядів як домішок. На зрубах згарищах і галавинах де очікується природне поновленя закладають часткові культури ялини, кращий садивний матеріал 4-5 річні садженці. Садіня проводять в ручну. Культури ялини створюють суцільні і частковим способом змішуваня. Суцільний застосовують в більшосі випадків.



54)інвентаризацію л/к проводять з 1 жовтня протягом місяця. Мета інвентаризації визначеня приживлюваності та збереженості л/к. інвентаризації підлягають л/к що мають1-2-3 роки, інвентаризацію проводить комісія (центральна,підкомісія), для визначеня приживлюваності л/к потрібно закласти пробні площі в найбільш характерних місцях. На пробній площі повино бути не менше 4% від загальної кількості від садивних місць. Якщо площа ділнки до 10га, не менше 2%, якщо більше 10 га по ширині пробна площа повина охоплювати 2 повні схем, змішуваня або 4 ряди головної породи у чистих культурах. На пробній площі проводять суцільний перелік культивованих рослин в розрізі порід, отримані дані переводять на 1га і визначають приживлюваність. Приживлюваність-це відношеня рослин що прижилися до початкової к-ті виражений у %. Дані переліку заносять до польвої карти. Під час проведеня інвентаризації візуально оцінюють стан культур(дуже добрий, добрий, задовільний, і не задовільний). За даними інвентаризації визначають потребу садивного матеріалу. Заходи по покращеню л/к. якщо відпад не рівномірний доповненя проводять при будь якій приживлюваності л/к що мають приживлюваність 25% і менше підлягають сприяню і важається загиблими. У акті вказується:місце знаходженя, причину створеня,причину загибелі, і рік створеня.



60) Переваги садня лісу: скорочується строк вирощуваня насаджень, висаджені сіянці і садженці менше заростають бурянами, на посаджені садженці застосовують менше доглядів. Недоліки:деформація кореневої системи.

Преваги при висівані:техніка посіву простіша, коренева система не підається механічному пошкодженю і доформації, немає потреби у закладані розсадник, насадженя більш стійкі і довговічні, меші затрати. Недоліки:необхідність в проведені частих доглядів на протязі тривалого періоду. Великий розхід насіня, при посіві дрібного насіня не завжди можна отримати дружні сходи.



48)Е такі види садивного матеріалу що застосовуються у розсадниках:Сіянець, садженець, живець.Сіянець-це молода деревна чи чагарникова рослина вирощена знасіння у відкритому чи закритомув грунті лісового розсадника без пересаджування. Садженець- це садивний матеріал вирощений з пересадженого сінця або укоріненої частини деревної рослини. Живець – це живець заготовлений з недерв*янілим пагоном разом з листком чи хвоєю.



24)Реконструкція малоцінних насаджень- це комплекс заходів спрямованих на докорінну зміну складу повноти і форми насаджень введенням порід. Залежно від віку насаджень, його повноти, складу, походження, а також лісорослинних умов категорії лісів та ін. факторів реконструкція насаджень здійснюється: Коридорним, кулісним, суцільним та куртинним способами. Суцільний спосіб реконструкції застосовується коли деревостани визначаються низькими лісівничими, захисними, господарськими і декоративними якостями. Застосовуються при закладці чистих культур, інтродукційних деревних порід(сосна кримська, ясен зелений). Короридорний спосіб- є найбільш поширений в Україні, застосовується в молодняках висотою 1,5-2 м. При реконструкції цим способом прокладають коридори шириною 70- 100% висоти підросту з відстанню між центрами коридорів 4-6 м. Куртинний спосіб застосовується на Поліссі в лісостепу при реконструкції молодників і насаджень будь якого віку знерівномірною повнотою. Головні а також супутні породи вводять окремими групами на галявинах і прогалинах, грунт готують вручну площадками, розміром 1х1 чи 2х2 м. Реконструкція молодих насаджень дає позитивні результати при проведенні своєчасних доглядів за створеними культурами.



23) Організація території розсадника.Одним з принципових питань,які забезпечують успіх вирощування посадкового матеріалу є підбір території під лісовий розсадник. 1)Грунти повинні бути достатньо родючими, звмістом гумусу у верхньому горизонті >2% , добре дренованими, свіжими, легкого і середнього мех.. складу такі грунти забезпечують добрий розвиток кореневої системи і плекшують викопку посадкового матеріалу 2) Щоб запобігти ураженню сходів сіянців грибами необхідно використовувати ділнки з важкими і суглинистими грунтами , рельєф рівнинний з нахилом не > 2-3%, бажано з Зх, Пд-Зх експозиції, розсадник необхідно закладати поблизу джерел води, або в місцях де можна створити водоймища для поливу, залягання ґрунтових вод при закладанні розсадника для піщаних- 1;1.5 м, супіщаних- нн менше 2.5 м., суглинистих- не менше 3-4м.



58) Суцільний обробіток грунту проводять на площі категорії А, глибина обробітку грунту має бути не менше величини заглиблення робочих органів лісосадильної машини. Оранка проводиться на глибину грунту 25-30 см. Грунти з неглибоким гумусовим горизонтом обробляються на всю потужність, состерігається при цьому щоб на поверхню не виносився ілювіальний горизонт, бо тоді поверхня гунту швидко вердне і його аерація різко погіршується. Весною грунт боронується а перед початком лісокультурних робіт здійснюється передпосадкова культивація на глибину садіння з одночасним боронуванням. На задернілих ділянках грунт обробляється системою чорного пару. Лущення , очіння оранка, весняне боронування 3-х разове, 4-х разова культивація літом, глибока осіння оранка та весняне боронування. А на ділянках без бур*янів заст. Зяблевий обробіток грунту: Лущення, осіння оранка, весняне боронування. На задернілих ділянках, пустищах, на землях що вийшли с під С/г користування, проводять суцільний або частковий обробіток грунту плугами заг. Призначення. Для суцільного обробітку грунту використовують плуги: ПЛН-4-35, ПН-4-40. Для оранки осуш. Боліт заст. плуги ПКБ-75 і ПБН-75, для оранки заболечиних площ за чагарником висотою 4 м. плуг ПБН-100а. Для наступного обробітку грунту використовують важкі зубові борони, дискові і польові культиватори. Однак суцільний обробіток грунту вимагає велик застрат тому його заст.. рідко.



30) частковий обробіток грунту застосовується,в таких умовах де неможна чи немає необхідності здійснювати суцільний обробіток грунту.Суцільний обробіток на нетозкорчованих зрубах, камянистих грунтах, зрубах з недостатньою к-стю підросту і самосіву головних порід ділянка зарослими листяними молодниками, рідинах, пісках, гірських схилах, де суцільний обробіток може викликати ерозію чи заболоченя ділянок. Частина грунту що обробляється складає 50% загальної площі. На свіжих зрубах де відсутня злакова рослинність грунт розпушується смугами на глибину 10-15см, з перемішеням мін.шару з підстилкою і ґрунтовим покривом. Найкраще весною перед садінням з використуням фрез ПЛУ-0.8 на давніх зрубах та ін. площах де є злакові буряни пороводиться оранка плугами лемішного типу. Найбільш поширеною категорією ЛК площ є свіжі зруби де прокладені смуги важкими дисковими боронами. Частковий обробіток грунту смугами забезпечує розпушуваня верхніх найбільш родючого шару грунту та його повне збереження при цьому створ. Такі умови для росту рослин як і при суцільному обробітку . На зрубаш з груповим розміщеням природного поновленя де неможна використати плуги ,культиватори і борони застосовують обробіток грунту площадками що проводиться по вікнах серед прородньго поновлення деревних порід у сирих і мокрих типах лісорослиних умов. Залежно від дернованості грунту площадки можуть бути пониженими і підвіщеними і на рівні поверхні грунту. На містях з рівним рельєфом надмірним зволощеням мікропідвіщення здійснюють плугами ППН-40, ПН-50. В сирих типах підвищення здійснюють чагарниково болотними плугами.



28. Атестації підлягають ЛК які не переведені в вкриті лісом рослинністю землі. 1-2-3роки ЛК та захисні насадженя атестуються під час проведеня інвентаризації. Клас якості ЛК встановлюється такими показниками: 1-відповідність проекту 2-приживлюваність 3-стан. ЛК 1-класу якості повинні повністю відповідати проекту. Приживлюваність повина бути нормативною і вища, стан дуже добрий. ЛК 2-класу якості допускається заміна супутніх порід приживлюваністю на 7% і менше нижча нормативної, стан добрий. 3-клас якості допускається заміна технології створення, заміна супутніх порід, наявність головних порід (+,-, 10%) від проектної. Приживлюваність на 7,1% нижча нормативної але не нижча 50%, стан задовільний. ЛК що невідповідають вимогам 3-класу якості важають не атестованими. Не атестовані культури включають відомість атестацій на наступний рік і намічають заходи для поліпшеня їх стану. Лісові культури що мають вік 4р. і більше атестуються за такими показниками: 1-наявність і приживлюваність головних порід, 2- збереженість супутніх порід, 3- стан.



36. Плодоношеня- це процес утвореня стиглого життєздатного насіня. Початок полодоношеня злежить від багатьох біологічних особливостей виду, спадкових ознак. В більшості дерев плодоношеня настає в 10-20р. в чагарників 3-8р. однак на початок плодоношеня впливають чиники навколишніх середовищ: світло, живленя тепло. Чим кращі умови світлового і теплового режиму тим раніше починає плодоносити дерево. Наприклад на узлісі сосна починає плодоносить в 10р. а в насаджені 20р. з підвищеням трофності грунту від оптимального рівня початок плодоношеня дещо запізнюється, а з зниженям родючості прискорюється. Початок плодоношеня залежить від густоти, складу насадженя, віку насадженя, типу лісорослиних умов, наявність дерев!-2класу росту.



51) після проростаня насіня і утвореня перших сходів проводять такі види доглядів: притіненя або побілка,розпушуваня грунту, проріджуваня сіянців, підрізаня кореневої шийки, зрошеня сіянців. Притіненя або побілка сіянців- застосовується для захисту нижніх сходів від прямого сонячного променя, і можливих опіків кореневої шийки а також для послаблня нагріваня зниженя випаровуваня води. Для затіненя застосовують щити сплетені з гілок, соломи, або збиті з дошок. Щити становлюються з південої сторони під кутом 35-40 градусів від поверхні грунту. Розпушуваня грунту – і знищеня бурянів проводять одночасно окремі розпшуваня застосовують при появі ґрунтової кірки після зрошеня або дощу і також при тривалих посухах. К-ть розпушень залежить від ступеня забурянілості. Прорідженя сіянців здійснюють з метою покращеня умов росту і розвитку кращих рослин. Кращі сіянці залишають а гірші видаляють, після проріджуваня на першому пагоному метрі повино залишитися 40-60 сіянців висіяних порід, та 100-150 хвойних. Підрізаня кореневої системи застосовується з метою формуваня у сіянців добре розвиненої мичкуватої кореневої системи,підрізаня проводять за допомогою ножів спеціальної конструкції ніж Малиновського на глибину 10-15см. Зрошеня посівів- можна проводити підживлюваня, необхідність поливу можна визначити візуально.



6). До садивного матер.. з закритою кореневою системою належать сіянці і садженці, коренева система яких знах.. всередині грудки грунту чи ємкості з субстратом. Перевагою ств.. насадж.. є продовження строків садіння лк, підвищення їх приживлюваності, а недолік є необхідність переміщ.. значної маси субстрату разом з сад.. матер.. під час транспорт.. і садіння. Види садивного матеріалу: 1.Насіння в оболонці- сад.. матер.. у вигляді укладених у оболонку з пресованого субстрату насінин.2.Сіянці з закритою кор… систем..-сад.. матер.., одержаний шляхом сівби насіння і вирощ..рослин у субстраті.3.Сіянці і садженці з напіввідкритою кор… сист..- сад.. матер.., вирощений у рулонах з не травмованою кор… сист,.. без твердої оболонки, але з грудкою субстрату.4.Сіянці з закритою кор… сист..- сад.. матер.., одержаний шляхом дорощування сіянців з відкритою кор… сист.. у грудці суботсрату або без неї.5.Дички(дерева) з грудкою землі(субстрату)- сад.. матер..,що одержаний викоп.. рослин з грудкою грунту у нас.. чи на лісонас.. ділянках у деревостанах і наступним пакуванням кор… сист.. з землею у ємкості різного виду.Вирощування сіянців з закритою кор…сист..- сотоподібні блоки закріплюють на піддонах, подають конвеєром під бункер, де заповнюють субстратом, ущільнюють. При вирощуванні в теплиці чи при вирощ.. у відкритому грунті насіння висів.. в комірки. Потім піддони з сотоподібними комірками подають під бункер, де насіння присипають шаром піску. Піддони з насінням поміщають на 3-4 місяці у теплиці з підігрівом і зрошенням. Під дією вологи оболонки відділяються одна від одної. У липні сіянці досягають станд.. розмірів і придатні до висаджування на лісокультурну площу. Перед садінням обробляють фунгіцидами і відправляють на місце висаджування.



62) до появи сходів проводять такі роботи:післяпосівне розпушуваня грунту, каткуваня, полив, мульчуваня,покритя посівів,знищеня бурянів і розпушуваня. Головним завданям догляду за посівами до появи сходів є створеня сприятливих умов для проростаня насіня та отримання дружніх сходів. Зрошуваня грунту проводять для збагаченя верхнього шару грунту вологою для кращого проростаня насіня. Є два способи зволоженя грунту:дощуваня,поливу борозни. Післяпосівне розпушуваня грунту проводять переважно на осінніх посівах з метою недопущеня пересиханя грунту та знищеня кірки проводять зубовими боронами. Коткуваня-проводять легкими катками для того щоб насіня краще прилягало до частинок грунту,та з метою забезпеченя капілярного підйому води до насінини. Полив посіві сприяє появі дружніх сходів проводять обережно особливо для посівів насіня незначної величини. Найкращим способом поливу є дрібнекапілярне дощуваня. Мульчуваня-потребують посіви дрібного насіня глибина загортаня яких не перевищує 2см,його застосовують для збереженя вологи у верхньому шарі грунту,зменшити випаровуваня не допустити утвореня кірки,створити оптимальні тепловий і повітряний режим. Після проростаня насіня і утвореня перших сходів проводять такі види догляду:притіненя або побілка,розпушуваня грунту або знищеня бурянів,проріджуваня сіянців, підрізаня кореневої шийки, зрошеня сіянців.



5) Сухі плоди очіщають від різних домішок, а підчас збирання з поверхні землі від грудочок землі та інших домішок .Для очищення великих плодів (дуба бука каштана) використовують грохоти. При цьому плоди проходять через отвори сітки а домішки залишаються. Для очищення від домішок дрібних плодів використовують сита. Для цілковитої очистки плодів через вічка решита пропускають плоди і домішки, використовують у декілька етапів, використовуючи при кожній наступній очисці решити з меншими отворами. Одержання насіння зі сухих плодів зводиться до просушування та очищення від домішок. Зібрані в серешки крилаті горішки більшості видів берези, багато насіння розкривні боби жовтої акації , коробочки тополі та верби після достигання одразу викидають насіння. Тому сережки, боби та коробочки збирають де що не достиглими для повного достигання їх розкладають на брезенті тонким шаром, періодично перегортаючи. Насіння бобових добувають після просушування, відокремлюючи його від стулок на віялках або на решитах в ручну. Насіння берези від лусочок відокремлюють в ручну на металевих ситах з діаметром вічок 2мм. Насіння випадає через отвори лусочки залишаються на ситі. Насіння тополі чи верби відокремлюють від коробочок та пуху в ручну, перетираючи їх на решитах з різними діаметрами отворів, залежно від розміру насіння тих чи інших видів верби та тополі. Добувати насіння з сережок берези та коробочок тополі і верби можна також на насіннє очесних машинах МОС-1, СУМ-1. В наслідок обезкрилювання маса насіння зменшується. Соковиті плоди і ягоди переробляють протягом 1-3дня холодним способом. Закисання і самозігрівання плодів знижує посівну якість насіння. Плоди до місць переробки транспортують у відкритій тарі а потім розсипають під наметом шаром 20см. у сухому провітреному місці періодично перелопачують. Перед переробкою плоди очищають, розминають у дішках, в отриману масу доливають воду розмішують і дають відстоятися. Повно зернисте насіння опускається на дно, амякоть і порожнє насіння спливають на поверхню, потім промивають декілька разів. Ще їх перетирають на решитах у дішці з водою повно зернисте насіння опускається на дно а м’якоть і порожнє на поверхню, його видаляють. Сухий спосіб викор.. для переробки не виликих партій ці плоди є ціною стороною в харч промисловості.



42) відібрані з різних місць партії виїмки насіня окремо висипають на гладку поверхню ретельно розрівнюють розглядають і порівнюють за запахом кольром блиском,засмічінісю та іншими ознаками. Якщо немає різних відміностей виїмки з’єднують і утворюють вихідний зразок у разі виявленя різних відміностей між окремими виїмками що свідчить про неоднорідність партії насіня. Вихідні зразки складають за однорідними виїмками з відповідним поділом партії насіня на окремі частини. Кожну видвлену частину однорідного насіня оформляють як окрему партію маса вихідного зразка повина бути не меншою від десятиразової маси середнього зразка. Від малих партій насіня відбирають середні зразки половиної маси без складаня вихідного зразка. Середній зразок виділяють з виділяють з вихідного зразка. Для визначеня чистоти 1000 насінин енергії проростаня, схожості(життєздатності або доброякісності). Зараженості фітопатогеними та пошкодженями шкідниками.середній зразок з вихідного виділяють за допомогою спеціальних розділювачів. А найчастіше методом хрестоподібного діленя для цього методу насіня висівають на гладку поверхню.ретельно перемішують і розрівнюють рівним шаром. Квадратної форми завтовшки до 3 см для дрібного і не більше 10см для великого

КАТЕГОРИИ:

Network | английский | архитектура эвм | астрономия | аудит | биология | вычислительная математика | география | Гражданское право | демография | дискретная математика | законодательство | история | квантовая физика | компиляторы | КСЕ - Концепция современного естествознания | культурология | линейная алгебра | литература | математическая статистика | математический анализ | Международный стандарт финансовой отчетности МСФО | менеджмент | метрология | механика | немецкий | неорганическая химия | ОБЖ | общая физика | операционные системы | оптимизация в сапр | органическая химия | педагогика | политология | правоведение | прочие дисциплины | психология (методы) | радиоэлектроника | религия | русский | сертификация | сопромат | социология | теория вероятностей | управление в технических системах | физкультура | философия | фотография | французский | школьная математика | экология | экономика | экономика (словарь) | язык Assembler | язык Basic, VB | язык Pascal | язык Си, Си++ |